«Українська стратегія Гройсмана» може стати об’єднавчим центром нової Ради
Фракція «Українська стратегія Гройсмана» може стати центром, навколо якого згуртуються усі прогресивні сили новообраного парламенту.Сьогодні в суспільстві є запит на нові молоді обличчя. Треба зазначити, що і в 2014 році до Верховної Ради пройшло чимало молодих і нових – у «Самопочі», БПП, «Батьківщині». Але вони загубилися в парламенті. Окрім полум’яних виступів із трибуни, із екранів телевізорів чи на прес-поінтах, вони мало що змогли зробити, аби закласти новий законодавчий фундамент для розвитку країни. І багато з них швидко стали «молодими старими» – молодими за віком, але такими ж фальшивими демагогами, як і представники старої гвардії.
Тому дуже важливо, щоб в складі нової Ради був кістяк тих, хто має не тільки бажання змін, але і успішний досвід боротьби з системою. Саме таку команду сформував Володимир Гройсман, який сам є молодим лідером із унікальним досвідом, який реально започаткував більше системних змін, ніж будь-який інший прем’єр за роки незалежності і який сам каже: «Я почав змінювати систему, але системі не вдалося змінити мене».
Саме фракція «Українська стратегія Гройсмана» може стати в новому парламенті центром, навколо якого згуртуються усі прогресивні сили парламенту. Важливо підтримати саме цю силу, а не просто додати 1-2% одній із нових сил, що дозволить їм завести ще декілька, часом випадкових людей з другої-третьої десятки.
Якщо поглянути на оприлюднені прізвища політичних сил на дострокові вибори у Парламент, складається враження що:
- Партія Порошенка – ставка на Львів, військові, кримські татари і керівники ради.
- Партія Вакарчука – ексрадники й заступники міністрів, громадські активісти.
- Партія Зеленського – керівники передвиборчого штабу, знаменитості.
- Партія Смешка – генерали, депутати «Самопомочі».
Лише перша десятка партії Гройсмана максимально охоплює всі головні сфери життєдіяльності і не має перегинів в бік військових, антикорупціонерів чи своїх штабістів.
До речі, Вакарчук старший за Гройсмана на три роки і встиг побувати в Парламенті майже рік, практично без жодних результатів! У той час Гройсман виводив своє місто з кризи! А розмови про старих чиновників дивно чути від того, хто має таких же молодих замміністрів з уряду Гройсмана, як і сам Гройсман, хіба може менш ефективних.
Чому різні кандидати згуртувалися проти Гройсмана? - Тому що він реально змусить працювати і нових, і старих.
Він суперник для кожного, тому що Гройсман реально один із найсильніших українських політиків, і усі хочуть скористатись ситуацією щоб спробувати його вибити.
