Прибравши в місті автобуси, кіровоградська влада зробила інвалідів бранцями квартир
Минуло два місяці, як у Кіровограді перестали ходити автобуси. 1 жовтня автобусний парк-13527 припинив свою роботу, а зараз взагалі перебуває у процесі ліквідації. Перспективи відновлення в обласному центрі роботи габаритного транспорту на сьогодні нульові. А поки міська влада годує кіровоградців обіцянками про закупівлю б/у тролейбусів, інваліди, про яких чиновники воліють не згадувати, вимушені покладатися лише на власні сили.
Не знайшовши спільної мови з автобусним парком, влада Кіровограда обмежила і без того обмежені можливості людей із особливими потребами. Відтепер, щоб дістатися до лікарні, інваліди витрачають останні кошти на таксі. А про поїздки у бібліотеку, театр чи парк віднині можуть тільки мріяти.
- Автобуси відмінили, і тепер мій семирічний син сидить вдома – від усього відрізаний. Про поїздку в парк можна тільки мріяти, ми навіть у поліклініку не можемо з’їздити. Маршрутками користуватися неможливо: ти і дитину не можеш нормально десь всадити, і коляску прилаштувати, щоб нікому не заважала. У 150-й автобус можна було чудово заїхати з коляскою, кондуктор ще й допоможе, а зараз він не ходить більше. Тепер єдиний спосіб дістатися кудись з Костиком – таксі. І так тих грошей не вистачає на лікування дитини, ще й доводиться на проїзд так втрачатися. Ось їздимо в «Добруджу» – 30 гривень туди і стільки ж назад. Відсутність автобусів обходиться нам у 60 гривень в день на таксі, – скаржиться кіровоградка Марина Малухіна.
Повністю матеріал читайте у свіжому номері «КП» від 28 листопада.
Не знайшовши спільної мови з автобусним парком, влада Кіровограда обмежила і без того обмежені можливості людей із особливими потребами. Відтепер, щоб дістатися до лікарні, інваліди витрачають останні кошти на таксі. А про поїздки у бібліотеку, театр чи парк віднині можуть тільки мріяти.
- Автобуси відмінили, і тепер мій семирічний син сидить вдома – від усього відрізаний. Про поїздку в парк можна тільки мріяти, ми навіть у поліклініку не можемо з’їздити. Маршрутками користуватися неможливо: ти і дитину не можеш нормально десь всадити, і коляску прилаштувати, щоб нікому не заважала. У 150-й автобус можна було чудово заїхати з коляскою, кондуктор ще й допоможе, а зараз він не ходить більше. Тепер єдиний спосіб дістатися кудись з Костиком – таксі. І так тих грошей не вистачає на лікування дитини, ще й доводиться на проїзд так втрачатися. Ось їздимо в «Добруджу» – 30 гривень туди і стільки ж назад. Відсутність автобусів обходиться нам у 60 гривень в день на таксі, – скаржиться кіровоградка Марина Малухіна.
Повністю матеріал читайте у свіжому номері «КП» від 28 листопада.
