Два дні у жалобі. Кіровоград попрощався із сімома вояками
Два дні поспіль із Театральної площі в обласному центрі рідні, колеги, друзі й просто небайдужі кіровоградці проводжали в останню путь вояків. Семеро героїв, семеро мужніх патріотів загинули під час антитерористичної операції на сході.
Чорна середа
Цього дня серця розривалися за чотирма хлопцями: Ярослав Шимчик, Андрій Шершень, Анатолій Бузуляк і їхній командир Кирило Андреєнко загинули героями. Усі вони служили у третьому окремому полку спеціального призначення сухопутних військ.
Ярославові Шимчику – було всього 22. Він любив спорт. Вважав, що спорт – це наркотик, який робить усіх кращими. Останнє фото на своїй сторінці у соцмережі Ярослав виклав 24 липня на початку десятої вечора…
Старшина Андрій Шершень був досвідченим воякою. У 2005 став одним із тих, хто поїхав із миротворчою місією до Іраку. Андрій був дуже активним – займався альпінізмом, парашутизмом, а ще над усе любив свою похресницю Даринку.
Сержант Анатолій Бузуляк, судячи з його сторінки у соцмережі, захоплювався військовою справою. Він любив армію, але ненавидів війну. Тисячам його планів так і не судилося збутися.
Кирило Андреєнко був справжнім патріотом, мужнім воїном і люблячим чоловіком.
– Мій коханий чоловік загинув як герой! Вічна і світла тобі пам’ять, коханий! Ти у моєму серці назавжди! – залишила останні і єдині слова на Кириловій сторінці у соцмережі його дружина.
Андрія Шершня поховали на Алеї Слави на Рівненському кладовищі у Кіровограді. Тіла Анатолія Бузуляка, Кирила Андреєнка і Ярослава Шимчика знайдуть свій останній прихисток на малій батьківщині – у селі Іванівка Кіровоградського району, у Львові і у Гайвороні.
Чорний четвер
Сьогодні хоронили ще трьох героїв того ж третього окремого полку спецпризначення сухопутних військ. Сергій Сєнчев, Сергій Лисенко й Олексій Глобенко загинули у зоні АТО.
Сергію Сєнчеву – 41. Був заступником командира по роботі з особовим складом. Під час бою за курган Саур-Могила 4 серпня отримав осколкові поранення у живіт. Військовому зробили операцію у польовому госпіталі, хотіли перевести до стаціонару, однак його тіло здалося.
Сергій – батько двох дітей. Все життя мріяв, щоб діти ним пишалися…
Сергій Лисенко й Олексій Глобенко загинули 29 липня у Сніжному. Терористи обстріляли наших солдатів із важкої техніки.
Сергій Лисенко був заступником командира загону спецпризначення по роботі з особовим складом. Друзі кажуть, що він був надзвичайно світлою і доброю людиною. Багато-хто й досі не вірить, що його забрала війна.
– Братику, дякую тобі за те, що ти був у моєму житті. Зустрінемось в іншому. Спочивай з миром, – написала на своїй сторінці у соцмережі сестра Сергія Тетяна.
Олексієві Глобенку було 26. Був головним сержантом роти спеціального призначення. По закінченню строкової служби прийняв для себе мужнє рішення – залишитися в лавах Української армії. В Олексія осиротів маленький син.
– В історії України ще не було такого трагічного часу. Загиблі герої довіку будуть у наших рядах! Воїни поклали голови за мир на нашій землі і майбутні покоління. Ми завжди будемо брати з них приклад. Ми повинні об’єднуватися. Зараз як ніколи важко нам, солдатам, але вся Україна, вся громада допомагає перемозі! – сказав під час панахиди виконуючий обов’язки командира військової частини А0224 підполковник Іван Савка.
Світла пам'ять!
