Досвідчені мажоритарники стануть професійною опорою Президента і забезпечать розвиток країни – експерти
В одномандатних округах більші шанси на перемогу мають досвідчені депутати, які давно працюють у регіонах, мають високу підтримку людей та знають, як розв’язувати їхні проблеми. У разі перемоги вони стануть професійною опорою Президента Зеленського в новому парламенті та забезпечать розвиток країни.
Про це йшлося під час круглого столу «Парламентські перспективи: хто формуватиме склад наступного парламенту?», організованого з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку» в прес-центрі інформагентства «Українські новини» 21 червня.
На думку керівника політико-правових програм «Українського Центру суспільного розвитку» Ігоря Рейтеровича, під час голосування за партійний список виборці орієнтуються на «бренд» або ідеологію партії. Проте в одномандатних округах інакша ситуація – тут передусім голосують за тих, хто заслужив довіру конкретними справами і добре знає проблеми місцевих громад. І такі депутати є.
– Якою б не була конфігурація майбутньої коаліції у Верховній Раді, вона неможлива без таких мажоритарників. Вони і визначать долю нового парламенту. Нова коаліція поповниться депутатами від округів, готовими підставити плече Президенту і водночас дбати про інтереси місцевих громад. Досвідчені мажоритарники можуть стати професійною опорою, яка не тільки збалансує коаліцію, а й забезпечить розвиток країни, – вважає Рейтерович.
Для виборців важливими є реальні справи, виконання парламентарями передвиборчої програми, її реалістичність та зосередженість на місцевих питаннях. Тому ті депутати, які працювали у своїх округах, регулярно зустрічалися з виборцями, сприяли розв’язанню місцевих проблем і, головне, яким довіряють люди, і матимуть високі шанси на перемогу.
– У новій Верховній Раді поєднання досвіду й молодості може дати якість роботи. Водночас акумулювання влади в руках однієї партії небезпечне для самої демократії, – зазначає політолог Олександра Решмеділова.
Політолог Ростислав Балабан переконаний, що монопартійна коаліція в підсумку не вигідна самій президентській політсилі, оскільки вона одноосібно відповідатиме за все, що відбувається в державі, в тому числі за невдачі. Це, врешті-решт, призведе до глибокого розчарування виборців.
Тому нова влада боїться таких конкурентів, які мають довіру на місцях – у хід ідуть брудні технології, наприклад, «клонування». Технологію «клонів» широко застосовували за часів президентства Віктора Януковича.
Водночас політтехнолог Олег Постернак вважає, що політика дедалі більше скидається на інфократію – владу медіа.
– Політика стала споживацькою, гіпермедійною. Канали перетворено на медійних монстрів. Образи, створені в соціальних мережах Facebook, Instagram, легко захоплюють масову свідомість, – констатує політтехнолог.
Такої ж думки дотримується і Тетяна Ілюк, експерт з інформаційних та медійних технологій ГО «Український Центр суспільного розвитку».
– Зараз засівають фейками. Інформаційні війни і медіа-кілерство стає нормою під час кампаній. Кандидати, проти яких часто працює ціла олігархічна медіа-машина, не захищені, і таких випадків стає дедалі більше. Проти таких технологій дуже важко боротися. Жоден із кандидатів не застрахований від такого цькування. Тому експертне середовище, журналісти й активісти повинні відстежувати подібні речі і боротися з ними, бо це загроза і виклик усім нам, – каже Тетяна Ілюк.
Про це йшлося під час круглого столу «Парламентські перспективи: хто формуватиме склад наступного парламенту?», організованого з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку» в прес-центрі інформагентства «Українські новини» 21 червня.
На думку керівника політико-правових програм «Українського Центру суспільного розвитку» Ігоря Рейтеровича, під час голосування за партійний список виборці орієнтуються на «бренд» або ідеологію партії. Проте в одномандатних округах інакша ситуація – тут передусім голосують за тих, хто заслужив довіру конкретними справами і добре знає проблеми місцевих громад. І такі депутати є.
– Якою б не була конфігурація майбутньої коаліції у Верховній Раді, вона неможлива без таких мажоритарників. Вони і визначать долю нового парламенту. Нова коаліція поповниться депутатами від округів, готовими підставити плече Президенту і водночас дбати про інтереси місцевих громад. Досвідчені мажоритарники можуть стати професійною опорою, яка не тільки збалансує коаліцію, а й забезпечить розвиток країни, – вважає Рейтерович.
Для виборців важливими є реальні справи, виконання парламентарями передвиборчої програми, її реалістичність та зосередженість на місцевих питаннях. Тому ті депутати, які працювали у своїх округах, регулярно зустрічалися з виборцями, сприяли розв’язанню місцевих проблем і, головне, яким довіряють люди, і матимуть високі шанси на перемогу.
– У новій Верховній Раді поєднання досвіду й молодості може дати якість роботи. Водночас акумулювання влади в руках однієї партії небезпечне для самої демократії, – зазначає політолог Олександра Решмеділова.
Політолог Ростислав Балабан переконаний, що монопартійна коаліція в підсумку не вигідна самій президентській політсилі, оскільки вона одноосібно відповідатиме за все, що відбувається в державі, в тому числі за невдачі. Це, врешті-решт, призведе до глибокого розчарування виборців.
Тому нова влада боїться таких конкурентів, які мають довіру на місцях – у хід ідуть брудні технології, наприклад, «клонування». Технологію «клонів» широко застосовували за часів президентства Віктора Януковича.
Водночас політтехнолог Олег Постернак вважає, що політика дедалі більше скидається на інфократію – владу медіа.
– Політика стала споживацькою, гіпермедійною. Канали перетворено на медійних монстрів. Образи, створені в соціальних мережах Facebook, Instagram, легко захоплюють масову свідомість, – констатує політтехнолог.
Такої ж думки дотримується і Тетяна Ілюк, експерт з інформаційних та медійних технологій ГО «Український Центр суспільного розвитку».
– Зараз засівають фейками. Інформаційні війни і медіа-кілерство стає нормою під час кампаній. Кандидати, проти яких часто працює ціла олігархічна медіа-машина, не захищені, і таких випадків стає дедалі більше. Проти таких технологій дуже важко боротися. Жоден із кандидатів не застрахований від такого цькування. Тому експертне середовище, журналісти й активісти повинні відстежувати подібні речі і боротися з ними, бо це загроза і виклик усім нам, – каже Тетяна Ілюк.