В області діє проект супроводу соцпрацівниками хворих на сухоти

Десятки соціальних працівників допомагають хворим на туберкульоз у найвіддаленіших селах області. Вони приносять ліки пацієнтам додому, надають необхідні консультації хворим і їхнім рідним. Такий підхід до лікування важкої недуги впроваджується з січня цього року в рамках проекту «100% життя та якісних послуг на Кіровоградщині» за підтримки Глобального фонду, котрий реалізує обласне відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, що живуть із ВІЛ/СНІД».

– Проект має два потужні компоненти. Перший – це стратегія, яка полягає у вживанні протитуберкульозних препаратів пацієнтами під контролем соціального працівника. Другий компонент – психосоціальний супровід. Справа в тому, що протитуберкульозні препарати досить важко переносяться. Коли хворий не відчуває симптомів хвороби, здебільшого думає: «Навіщо мені пити препарати і почуватися зле?». Через це багато з них припиняють лікування. Це шкідливо, бо мікобактерія швидко мутує, утворює стійку до більшості протитуберкульозних препаратів форму. Тож медпрепарати для подальшого лікування підібрати важко, вони будуть більш дороговартісними. Відтак дуже важливо на час амбулаторного лікування хворого підтримати психологічно, соціально, контролювати процес одужання, – пояснює координатор проекту Оксана Шершень і додає, головна мета – допомогти людині вилікуватися та зменшити показник смертності від недуги в області.

Фахівець каже, ініціатива унікальна, бо соцпрацівники супроводжують усіх хворих, які мають фактори ризику відмови від лікування.

– Ми супроводжуємо хворих із чутливим туберкульозом – це перша, друга, третя категорії, та мультирезистентним. Усіх хворих, які отримують препарати з різних бюджетів – державного або Глобального фонду. Ми йдемо за хворим, за пацієнтом, робимо все, щоб туберкульоз не поширювався, – пояснює спеціаліст.

На сьогоднішній день під супроводом перебувають майже півсотні пацієнтів із чутливим туберкульозом та понад півтори сотні – із мультирезистентним. Їх обслуговує 85 соціальних працівників. Територіально усі вони живуть поряд із пацієнтом.

У рамках проекту пропагується амбулаторна модель лікування, пояснює Оксана Шершень. Ефективність такої моделі досягає 96%.

– Дана модель лікування ефективна тим, що людина без бактеріовиділення перебуває вдома, її підтримують рідні та близькі. Немає фактору зараження від інших хворих, які перебувають на території лікарні. Вже доведено, що ті, хто перебуває на стаціонарі, «діляться» мікобактеріями, а вони різні, тож мутують. І ми потім отримуємо хіміорезистетний туберкульоз, – продовжує координатор проекту і наголошує, дуже важливо, щоб близьке оточення підтримувало хворих. – Вони бояться реакції суспільства, тому важливо, щоб від хворого не відверталися рідні. Є таке явище, як втома від лікування – коли людина просто втомлюється приймати медикаменти. На цій стадії дуже важлива підтримка, щоб пацієнти розуміли, що вони не самі.

За рік у рамках проекту планують пролікувати більш як півтисячі осіб. Незабаром усі пацієнти отримуватимуть ще й продуктові мотиваційні набори. Нині тривають тендерні закупівлі.

– Хворі дуже чекають на такі продуктові набори. Оскільки у нас уразлива група – дуже багато малозабезпечених, які довгий час не працюють через лікування. Тому для них важливе правильне харчування, – підсумувала Оксана Шершень.