Досягнення України у протидії ВІЛ/СНІДу перебувають під загрозою – дослідження
Заміна схем лікування ВІЛ-позитивних людей може призвести до поширення в Україні резистентної форми вірусу ВІЛ. Такі висновки можна зробити з соціологічного дослідження, проведеного за ініціативи Східноєвропейського і Центральноазійського об’єднання людей, які живуть з ВІЛ, в дев’яти областях України.
– Результати дослідження викликають серйозну стурбованість. Воно виявило, що для 21% ВІЛ-позитивних пацієнтів були замінені схеми антиретровірусної терапії без їх згоди. Серед цих пацієнтів тільки один з трьох був задоволений новою схемою лікування. Значно більше, близько половини, незадоволені результатами лікування за новою схемою. Часто це відбувається тому, що не закуплений вчасно той чи інший препарат. Якщо ці дані масштабувати на всіх людей, які отримують АРВ-терапію в Україні, то виходить, що більш ніж 15 тисяч пацієнтів, що перебувають на лікуванні, могли зіткнутися з цією проблемою. Це говорить про те, що всі досягнення України з протидії ВІЛ/СНІДу перебувають під загрозою! Тому що, якщо людині стало гірше, вона може кинути лікування, і далі поширювати резистентну форму вірусу, – говорить Президент ECUO Володимир Жовтяк.
Дані, отримані в ході дослідження, свідчать про недостатню обізнаність респондентів про причини зміни схеми лікування, недостатню якість консультування з лікувальних питань.
Активісти також наголошують, актуальною залишається проблема формування прихильності до лікування. За останні шість місяців третина опитаних пропускали прийом препаратів, з них 33% – більше чотирьох разів. Як правило, пропуски в прийомі АРТ виникають як результат особистого рішення пацієнта, які не узгодженого з лікарем (часто внаслідок поганого самопочуття або погіршення самопочуття, на думку пацієнта, внаслідок побічних дій ліків).
– Від деяких схем лікування люди скаржаться на побічні дії. Найчастіше жінки нарікають на те, що дуже сильно худнуть або розподіл жирових клітин нерівномірний по всьому тілу. Лікарі не можуть замінити схеми. Аналізи на резистентність не проводять, бо вони дорогі і доступні лише у Києві, – розповіла директор Всеукраїнської благодійної організації «Легалайф-Україна» Наталя Ісаєва.
Ініціатори дослідження наполягають на доцільності більш детального аналізу питань, пов'язаних із заміною окремих препаратів або схем антиретровірусної терапії, причин таких замін і клінічних результатів для здоров'я пацієнтів.
Значна частина пацієнтів з ВІЛ (30%) не готові до відкритого обговорення свого діагнозу з лікарями (не інфекціоністами поза спеціалізованих медичних установ) і вважають за краще приховувати від медичного персоналу лікувальних установ загального профілю свій ВІЛ-статус.
Більшість респондентів не зацікавлені в тому, щоб їх лікування було передано на рівень первинної медико-санітарної допомоги. 63% респондентів не хочуть отримувати АРВ-препарати в поліклініках за місцем проживання, а 46% - в аптеках за рецептами. Основною перешкодою є психологічні установки і переконання пацієнтів, а саме: ризик недотримання конфіденційності їх діагнозу, сумніви в можливості організувати зручні і безпечні для пацієнтів умови видачі препаратів в аптеках.
Довідково: Дослідження «Доступ людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією, до медичних та соціальних послуг» проводили в травні-червні 2017 року дев’яти областях України за ініціативою ECUO силами шістнадцяти ВІЛ-сервісних організацій, що входять до складу Консорціуму ключових спільнот України, у рамках проекту «Зміцнення впливу регіональних спільнот ЛЖВ для поліпшення доступу до своєчасного, комплексного, якісного АРВ-лікування в регіоні Східної Європи і Центральної Азії», який реалізує ECUO за фінансової підтримки Фонду Роберта Карра в підтримку мережевих об’єднань громадян (RCNF). В рамках дослідження було опитано 449 осіб, які знають про свій ВІЛ-позитивний статус не менше одного року.
