Голодна осінь. Подорожчає хліб, електроенергія і вода

Цьогорічна осінь багатьом із нас запам’ятається надовго. Окрім планового підвищення тарифів на електроенергію, підскочать ціни на воду та водовідведення для жителів області. Крім того, уже сьогодні експерти прогнозують подорожчання соціальних продуктів, зокрема хліба. А тим часом в Україні росте кількість тих, хто хотів би мігрувати, повідомляють соціологи.

«КП» уже писала, що в рамках поетапного підвищення тарифів із 1 вересня за світло доведеться платити на 25% більше. А згідно з офіційним повідомленням «Дніпро­Кіровоград», із 16 вересня ще на 20% подорожчає вода і водовідведення.

– ОКВП «Дніпро­Кіровоград» відповідно до постанови НКРЕ збільшило тариф на водопостачання і водовідведення для усіх категорій споживачів. Відтепер за один куб води мешканці багатоповерхівок сплачуватимуть на 3,69 гривні більше – 17,69 гривні, жителі приватного сектору – 16,63 гривні. Оскільки тариф встановлений для всіх категорій абонентів, то стільки ж платитимуть за воду й жителі Світловодська, Олександрії та Знам’янки, – пояснила «КП» начальник фінансово­економічної служби підприємства Ольга Шибакіна.

Втім на цьому «подарунки» для українців не закінчуються. Попри те, що держава збирає рекордні врожаї, уже цієї осені експерти прогнозують здорожчання продуктів, у тому числі хліба і борошняних виробів. Зауважують, дорогу до легкого заробітку показала гречка.

– Приклад із гречкою заразливий: бізнесмени побачили, що на одному локальному ринку можна добре заробити, – говорить директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише domik.ua. – В Україні стає дедалі менше виробників хліба, раніше в кожному регіоні було безліч таких заводів. Зараз їх небагато, ринок монополізується, залишається кілька великих виробників. Але якщо в регіоні працюють дві­три компанії, з іншої області хліб туди вже не повезуть. У підсумку ми приходимо до того, що виробники хліба купуватимуть пшеницю теж у великих компаній. Дрібні покупці закупити зерно вже просто не зможуть.

При цьому експерт наголошує, значна частина зерна нині йде на експорт, що також створює сприя­тливі умови для подорожчання продукту.

– Скупити зерно, щоб потім зіграти на підвищенні ціни на хліб, стало можливим. Дуже активно останнім часом ростуть великі компанії. Вони поводяться якось дуже агресивно, що наштовхує на думку: неможливість законтрактувати зерно пов’язана й з ними. А раз так – ми можемо отримати ту ж проблему, що і з гречкою, тільки вже з хлібом, – підкреслив Дорошенко.

До речі, нещодавно Мінекономіки в рамках скорочення адміністративного впливу на ринок до 15 листопада відмовилося від державного регулювання рівня цін, а також скоротило перелік товарів соціального призначення.

– Державне регулювання цін на продукти неефективне як з економічної, так і з технічної точки зору. Тому ми хочемо відмовитися від цієї практики. Також хочемо істотно скоротити або зовсім скасувати перелік так званих соціальних продуктів. Ми пропонуємо прибрати регулювання для 90% товарів, – заявляв заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нєфьодов.

Зокрема, уряд відпустив ціни на дитяче харчування, хліб, борошно, цукор, крупи, м’ясо­молочні продукти, яйця, соняшникову олію та інші товари, що належать до соціальних.

«Граничні рівні торговельних і постачальницько­збутових надбавок застосовуватимуться на рівні не вище 15% при встановленні цін на борошно, хліб простої рецептури, хліб і хлібобулочні вироби для діабетиків, крупи гречані, вівсяні, пшоняні, цукор білий кристалічний, свинину (крім безкісткового м’яса), м’ясо курей (крім філе), молоко коров’яче питне пастеризоване з вмістом жиру до 3% (фасоване в плівку), сир із умістом жиру до 10%, олію соняшникову рафіновану (фасовану в пластикові пляшки), яйця курячі столові 1 і 2 категорій, дитяче харчування», – уточнюють у міністерстві.

І хоча посадовці божаться, що «вільне плавання» не спровокує стрибка цін, експерти не такі оптимістичні в прогнозах і вкотре попереджають про черговий удар по кишені. Причому постраждають знову ж таки найменш захищені категорії, адже останнім часом дорожчають саме соціальні товари, бо на них найбільший попит.

А тим часом Національний банк із 1 вересня запровадив нову 20-­гривневу банкноту. Наклад купюри – мільйон штук! Свіжовіддруковані гроші присвячені 160­річчю від дня народження Івана Франка. Власне, портрет письменника і політичного діяча дизайнери купюри розмістили на лицьовому боці. Зворотний бік, як і раніше прикрашає зображення будівлі Львівського оперного театру.

Як і старі 20 гривень, нові мають переважаючий зелений колір і тонований під цей колір банкнотний папір. Захищені гроші новими оптично­змінними елементами захисту.

Однак найбільш яскрава подія вересня – це початок нового навчального року. Нарядні діти вже відбули День знань, а батьки нарешті перехрестилися і видихнули з полегшенням. Адже цьогоріч аби зібрати школяра, мамам і татам довелося викласти в середньому від чотирьох до шести тисяч гривень!

– У нас двоє дітей. Одна донька пішла в шостий клас, друга – першачок. Збори в школу на двох обійшлися щонайменше у 10 тисяч. Причому купували лише найнеобхідніше, – розповідає жителька обласного центру Тетяна. – Я працюю у бюджетній сфері, чоловік – у приватній фірмі. Доходи у нашої родини невисокі. Тому доводилося економити упродовж кількох місяців, а також відмовитися від відпочинку на морі. Допомагали збирати малих і бабусі з дідусями. Самі б просто не витягли. Ціни цьогоріч просто зашкалюють! Дещо з одягу та шкільне приладдя купували на ринку, а решту – через інтернет, так дешевше.

Депутат Кіровоградської міської ради від «Опозиційного блоку», керівник позашкільного центру і хореографічного ансамблю Анна Ніжнікова зауважує, чотири­шість тисяч на збори до школи – це мінімум. Приблизно ще стільки ж доведеться викласти батькам, діти яких займаються, наприклад, танцями.

– Для занять хореографією потрібно ще танцювальне взуття – пуанти, а це 1500-­1800 гривень, взуття для народних танців – ще 450­-700 гривень, «джазовки» – 380­600 гривень, звичайні балет­ки – 100-­180 гривень. А ще форма для тренувань та дорогі костюми. І все це теж лягає на плечі батьків. Ви тільки вдумайтеся! Це при тому, що доходи в людей не збільшилися, а частіше через інфляцію, навпаки зменшилися, ціни ростуть ледь не щодня, а комірне з’їдає більшу частину сімейного бюджету… – констатує вона. – Ця влада не думає, як людям жити, вона робить усе, щоб вони виживали!

А тим часом все більше співвітчизників заявляють, що хотіли б виїхати за кордон. Такі результати опитування TNS Online Track.

Згідно з дослідженням, 65% респондентів заявили про бажання виїхати з країни, однак третина з них не мають такої можливості. 8% виїхали б тимчасово, поки ситуація не стабілізується, а 20% – воліли б узагалі мігрувати…