У Малій Висці гуртожиток ПТУ розсипається на очах

,

2307Дев’ятиповерховий гуртожиток професійно-технічного училища №16, що у Малій Висці, в один момент може перетворитися на руїни. Його обгородили аварійною стрічкою і встановили охорону, аби не допустити мародерства. Власники магазинів, котрі знаходяться буквально за метр-два від гуртожитку, переймаються, що будівля може впасти на крамниці. Посадовці ж кажуть, що грошей на ремонт немає. Тим часом керівництво навчального закладу просить зробити хоча б дах, а за внутрішні роботи візьмуться самі.

До 2002 року в гуртожитку жили учні ПТУ й працівники різних організацій. Зараз іногороднім учням, яких в училищі 180 із 266, доводиться орендувати житло.

Питання відновлення будівлі, якій немає навіть 30 років, підняв директор училища Олег Тереза.

– У 2007 році провели експертизу і визнали гуртожиток аварійним, – розповідає він. – Другу експертизу провели вже цьогоріч. Ми вже розробили проектно-кошторисну документацію. Згідно з нею, треба 935 тисяч гривень. Це невеликі кошти, але і їх немає. Коли абітурієнти приїжджають, перше, чим вони цікавляться: «Чи є де жити?». А у нас жити нема де. Винай­мати тут квартиру коштує 300-400 гривень. Вони розвертаються­ і їдуть у Кіровоград, де є гуртожитки.

За висновком експертної комісії, споруда знаходиться в аварійному стані четвертої категорії, що загрожує саморуйнуванням, а відтак може завдати шкоди життю та здоров’ю людей.

У найбільш аварійному стані знаходиться дах. Під час дощу вода затікає аж до першого поверху і руйнує опорні конструкції.

– Доводиться регулярно чи­стити дощові каналізації, – каже завгосп ПТУ №16 Сергій Дяченко. – Взимку посипаємо сіллю, щоб сніг швидше танув, розбиваємо кригу. Дев’ятий поверх повністю у воді. Всередині пліснява, пообсипалася­ штукатурка. У двох місцях уже утворилися великі щілини – сантиметрів по п’ять.

Галина Руда – власниця магазину, який знаходиться біля гуртожитку, занепокоєна, що будівля в один день може впасти на її магазин.

– Коли я дізналася, що гуртожиток в аварійному стані, мені аж погано стало, – пригадує жінка. – Цей магазин – все, що у мене є, вся моя праця, яка може в один день знищитися. До того ж, я ризикую життям своїх працівників. Зачепити може і взуттєвий магазин, страхову компанію і ще одну крамницю. Якщо будуть щось вирішувати, то також долучу свої фінанси.

Директор училища каже, звертався в безліч інстанцій: до районної ради, райдержадміністрації, у департамент освіти і науки з проханням посприяти ремонту, проте результатів – нуль. – Треба зробити все, щоб будівля не завалилася і щоб можна було поселити туди дітей і людей, які потребують житла. Я вже не знаю, куди звертатися… – говорить у відчаї Олег Тереза.

Натомість директор департаменту освіти і науки ОДА Володимир Таборанський запевняє, що ні облдержадміністрація, ні облрада не можуть вкладати кошти в ремонт цього приміщення, бо воно не є комунальним, а належить до державної власності Міносвіти.

– Ця проблема існує давно, – каже він. – Певні кроки до відновлення об’єкта вже зроблені. Облдержадміністрація неодноразово готувала звернення до Міністерства освіти і науки стосовно виділення коштів для проведення ремонтних робіт. Але відповіді ми отримуємо однакові: шукайте кошти на місцевому рівні. Запропонували переглянути субвенцію на підготовку робітничих кадрів. Але тих грошей і без того бракує. Тому надлишку коштів, які ми могли б витратити на ремонт, немає. Є другий варіант – виділення додаткових коштів Міні­стерством освіти. Але і на це наше звернення там відповіли, що таких грошей нема.

Єдиний перспективний вихід, який бачить посадовець, – залучення інвестицій, можливо, навіть іноземних.

– Схожий проект реалізується у Новгородці, де для переселенців зараз роблять ремонт у гуртожитку ПТУ №36, – говорить Таборанський. – Можливо, таким шляхом варто піти для відновлення гуртожитку у Малій Висці. Але похвалитися, що зараз такий інвестор є або що проект розглядається одним із фондів, ми не можемо.

Провідний інженер  обласного наукового технічно-лабораторного центру спеціальних видів робіт у будівництві Олександр Скляр застерігає: гуртожиток ще якийсь час простоїть, проте зволікати з реконструкцією небезпечно.

– У лютому цього року ми проводили обстеження будівлі гуртожитку. Близько 80% покрівлі зруйновано, – констатує фахівець. – Ще один момент – з’явилася щілина між торцевою стіною і сусідніми. На нижчих поверхах потребують заміни тільки вікна, двері та сантехніка. На моїй пам’яті це єдина дев’ятиповерхова будівля в області, настільки занедбана. З ремонтом зволікати не варто, бо наслідки можуть бути фатальними.

 

2320 2319

2318 2317

2316 2315

e-max.it: your social media marketing partner