У Вільшанському районі чиновники нарахували дитбудинкам сімейного типу боргів більш як на 300 тисяч

, Олена Сідорова

2274Протягом восьми років управління праці та соціального захисту населення Вільшанської райдержадміністрації неправильно нараховувало кошти на дитяче забезпечення. Коли чиновники схаменулися – вирішили перекласти вину на дитячі будинки. Всього за вісім років назбиралося 330 тисяч гривень. Сім’ї від такої математики шоковані: їм немає за що віддавати такі гроші. Натомість в управлінні кажуть: дитячі будинки самі мали слідкувати, скільки отримують!

–У нашому районі така біда: протягом восьми років нашим будинкам неправильно нараховували гроші, – розповідає мама-вихователька Ірина Кузьменко. – Якщо дитина-сирота або напівсирота отримувала пенсію по втраті годувальника, то її мали вираховувати з основного забезпечення. Вони цього не робили. Потім в управлінні пройшла перевірка і нас поставили перед фактом, що у них переплата по дитячих будинках. Це їхня вина, вони це допустили, тепер треба на когось зіпхнути відповідальність, от вони й знайшли крайнього. Ми просто шоковані...

Жінки кажуть, що зараз їх звинувачують у тому, що вони навмисне приховували факт отримання пенсій і не надавали довідок із пенсійного фонду.

– В управлінні праці є людина, яка отримує всі інструкції з нарахування, знає всі закони до дрібниць, що і як нараховується, – продовжує Тетяна. – А вона, мовляв, через неуважність, не відраховувала пенсію. Звірки повинні проводитися щомісяця, півроку, рік між пенсійним фондом і управлінням праці. Але вони ці звірки не робили. І довели до такого. Як ми могли самі приховати? Просто працівники мали б заглянути в той листочок або хоча б в інтернет. Звідки я знаю, як треба правильно робити? Виходить, що фактично вісім років управління праці не працювало.

Уже три місяці із сімей вираховують по тисячі гривень попри те, що вони не давали згоди на такі операції.

– Ніхто не проводив жодної службової перевірки, – каже Тетяна. – Нам юристи казали, що вони не мають права за всі вісім років знімати, максимум – за три. А нас ще й лякають, що будемо все життя виплачувати. А з чого? По-перше, все дороге зараз. По-друге, нам і так не вистачає коштів. По-третє, комунальні послуги – захмарні. А у нас тільки дрова коштують три тисячі на місяць. На нашу сім’ю, наприклад, нарахували 114 тисяч гривень боргу! Де я їх візьму? Ми в свій дім взяли шістьох дітей, нам ніхто нічого не дав. Взагалі наш район унікальний. Я спілкуюся з іншими територіями, то там дітям і путівки на оздоровлення дають, і зі святами вітають, у нашому ж районі – ніколи. Що нам робити? Нас ніхто не чує. Допоможіть, будь ласка!

Аналогічна ситуація і в дитячому будинку сімейного типу Ольги Яблонь. Цій родині до того ж перейшов борг за дев’ять місяців від сім’ї, де перед цим жили діти.

– У нас шестеро дітей, – пояснює Ольга. – Коли ми оформляли документи, нам ніхто не сказав, що пенсію по втраті годувальника повинні вираховувати. Чому вони чотири роки не робили ніяких звірок – не відомо. Тепер нам нарахували 61 тисячу гривень боргу. Я не вважаю, що це моя некомпетентність. Я не можу бути одночасно матір’ю-вихователькою, бухгалтером, юристом, кухаркою, суддею та адвокатом. Для цього існують служби, які відповідають конкретно за ці питання. Я своєю репутацією дорожу, а тут я виявилася злісним правопорушником. Це дуже боляче для моєї родини.

Тетяна Щербата – мама іншого дитячого будинку сімейного типу – через виставлений борг навіть хоче закриватися.

– Мені це все набридло вже, – зізнається 50-річна Тетяна. – Мене дуже образили і принизили цим боргом. Нарахували 65 тисяч гривень. Ми вісім років тримаємо цей будинок, у нас всі п’ятеро діток хороші, охайні, ми так про них піклуємося. Уявляєте, яка буде травма для малих, якщо ми закриємося?­ Я сама почала хворіти, ночами не сплю, тиск зашкалює... Нас усюди звинувачують, кажуть: «А ви ж отримували набагато більше грошей! Хіба ви не бачили?». Ми кинулися до служби у справах дітей, а вони: «Ми тут ні до чого».

Натомість в управлінні праці та соціального захисту населення Вільшанської райдержадміністрації кажуть, що родини самі винні, оскільки не поінформували відомство, що почали отримувати на дітей пенсію по втраті годувальника.

– На той момент, коли вони зверталися, пенсія по втраті годувальника їм не виплачувалася, – розповідає начальник управління соціального захисту населення Наталя Бударецька. – Потім вони нам не повідомили, що їм призначили пенсію, хоча пунктом 8 постанови Кабміну №81 передбачено інформувати про всі зміни. Хто отримував стипендії, приносили нам довідки. А за пенсії – ні слова, ні півслова. Виникла переплата державних коштів. Наші спеціалісти це виявили і зробили їм перерахунок. А вони не хочуть повертати державні кошти і зараз обурюються. Як це вони не знали? Коли їм не доплачували якихось там п’ять гривень – вони бігом усе з’ясовували. Зараз ми утримуємо з них тільки по тисячі гривень щомісяця. А вони бурю в стакані зчинили! Хочуть, щоб держава кошти їм пробачила. Ну так же не може бути.

Посадовець каже, родини самі мали контролювати суму, яку отримують.

– Це тільки їхня помилка, – переконує вона. – Прийшли б і сказали: «Щось багато платите». Якась і наша є вина, що спеціалісти раніше не перевірили. Але їх уже покарали: і начальнику, і спеціалістам, які призначали ці виплати, виписали догани.

Проте дитячі будинки не збираються платити за чиюсь помилку і готові відстоювати свою правоту. Вони вже знайшли адвокатів і позиватимуться до суду.

– Якщо нам держава не допомагає, будемо судитися, – констатує мати-вихователька Ірина Кузьменко. – Замість того, щоб об’єднати всі справи в один позов, нас змушують іти окремими справами. А це кожен має заплатити по дві тисячі адвокату і ще по три­ста гривень за кожне засідання. Нас кинули напризволяще. У районі нам співчувають, але нічого вдіяти ми не можемо.
e-max.it: your social media marketing partner