Під «каблуком» у перевізників: тариф на проїзд 4 гривні – не межа

, Олена НЕСЕН, «КП»

1815Не минуло й тижня, як кіровоградці їздять за новим тарифом по 4 гривні, а жителі селища Нового – по 4,50, як перевізники знову натякають про чергове підвищення цін у квітні. Міська влада тим часом розводить плечима, киває на долар і продовжує займати позицію власників маршрутів.

Із точки зору законності, підстави для сьогоднішнього підвищення тарифу, безумовно, є, кажуть експерти. Законодавством чітко передбачено підвищення вартості проїзду у разі зростання цін на паливо більше, ніж на 10%. У такому разі перевізники подають свої розрахунки організатору перевезень, тобто міській владі, яка у результаті затверджує новий тариф. Однак, на скільки адекватні цифри, подані перевізниками, як і хто їх перевіряв та чи можна вважати законною саму процедуру, якщо не проводилися навіть громадські слухання – під великим питанням. Усе це зводиться до головної відповіді: міська влада сьогодні не контролює перевізників. Навіть більше, вона їх покриває.

Безумовно, недосконале і неузгоджене транспортне законодавство, яким виправдовуються чиновники, завжди на руку учасникам ринку. Прогалини дають низку варіантів для недобросовісних маневрів. Зашкодити їм та віднайти компроміс, власне, і є завданням керівництва транспортної галузі міста, яке має виступати з позиції регулятора, а не навпаки.

Екс-директор департаменту інфраструктури і промисловості облдержадміністрації Володимир Тоцький говорить, що тариф, імовірно, потрібно було піднімати, однак такий рівень підвищення владі ще необхідно довести. Каже, навіть при поверховому вивченні розрахунків, поданих перевізниками, спливає ряд нюансів, які ставлять під сумнів реальність вказаних цифр.

– Розрахунки в принципі зроблені у відповідності з вимогами. Але складно сказати, чи відповідають подані цифри реальності. Щоб проаналізувати обґрунтованість підвищення тарифу, потрібно мати підтвердження базової інформації. Наприклад, перевізник зазначає у розрахунках, що на підприємстві працює певна кількість працівників. Це 50, 100 чи 150. Відповідно, фонд оплати праці, який лягає в собівартість послуги, розраховується, виходячи з поданої кілько­сті співробітників. А скільки їх насправді оформлено на підприємстві? Яка реальна середня зарплата? Чи є вона хоча б на рівні мінімальної? Чи відповідає кількість водіїв на підприємстві кількості транспорту? Треба піднімати первинну документацію. Тут повинні дати інформацію по підприємствах контролюючі органи: Укртрансінспекція, податкова, Пенсійний фонд, – пояснює Володимир Тоцький і наводить приклад розбіжностей у розрахунках.

– Беремо чотири основних підприємства. Дивимося такий показник, як витрати на 1 кілометр пробігу. І що ми бачимо: «Олікс» – розхід 18 і витрати на паливо 3,62 грн./км., «Автолегіон – Варванської Ю.В.» – 15 і 2,76 грн./км., «Паритет Сервіс» – 15 і 2,74 грн./км., «УкрАвтоІнвест» – 15 і 2,61 грн./км. Кінцевий розрахунковий тариф подається відповідно 5 і більше гривень, 4,63, 4,90 і 4,43 гривні. Варто зауважити, що мова йде про одне й те саме місто і про одні й ті самі машини – БАЗ 2215 СПГ. Тобто, чітко видно, що «Олікс» завищив показник витрати палива на 100 кілометрів, тим самим пристойно накрутив витратну частину і собівартість. А якщо не накрутив, то цікаво було б дізнатися, чому розхід на їхніх машинах значно вище, ніж на інших підприємствах, – говорить Тоцький.

Накрутка витрат стосується і перевізників ФОП Баркар, ФОП Кобченко та ПП «Автобаз Кіровоград», до яких, окрім цього, є багато інших запитань, зауважує екс-директор департаменту інфраструктури і промисловості ОДА. Зокрема, як, зважаючи на відсутність бази, механіків, медиків, неналежний випуск маршруток на лінію, систематичні порушення законодавства, міська влада допустила їхню участь у конкурсі та вихід на ринок перевезень?

– Окреме питання по перевезенню пільговиків. Тариф підняли, але чому продовжується свавілля щодо перевезень пільгової категорії? Те, що держава та місцеве самоврядування не компенсує в повному обсязі перевезення пільговиків, абсолютно не дає їм права порушувати закон. Вони мають право вимагати у влади виконання обов’язків у судовому порядку, але це не повинно бути проблемою пасажира, який має законне право на пільговий проїзд, – вважає Володимир Тоцький.

Він каже, що змінити щось саме в частині підвищення тарифу сьогодні навряд чи можна – цього треба було не допустити. Однак, говорить, влада може провести відкритий аудит розрахунків із залученням фахівців із податкової, фінінспекції, пенсійного фонду та інспекції з праці, аби підтвердити чи спростувати виправданість такого підвищення тарифу.

Громада у свою чергу, на думку юриста Ярослава Турчина, може боротися з завищеною вартістю на проїзд через суди. І є у кого брати приклад. Нещодавно районний суд міста Суми призупинив дію підвищення тарифів на проїзд до 3 гривень. Жителі міста з 28 лютого знову їздять по 2 (!) гривні.

– Можна звертатися до районного суду і далі рухатися за наступним ланцюжком: Ленінський районний суд Кіровограда – Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд – Вищий адміністративний суд України – Верховний Суд України. Але слід нагадати, як Ленінський районний суд Кіровограда в липні 2014 року відмовився визнавати рішення виконкому міської ради регуляторним актом. Саме тому протягом червня-грудня минулого року кіровоградці їздили не за законним тарифом у 2 гривні, як того вимагала прокуратура міста та рішення міськради, а за «тимчасовим тарифом» 2,50, – говорить юрист.

Водночас  додає, Олександрійський міськрайонний суд став на бік громади та визнав аналогічне рішення виконкому Олександрійської міськради регуляторним актом і зупинив його дію через порушення термінів та процедур прийняття такого рішення. Позицію олександрійців підтвердив і Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд. І хоча наразі справа перебуває на касаційному розгляді у Вищому адміністративному суді України, рішення судів попередніх інстанцій набули чинності, і тариф на проїзд в Олександрії зберігається на рівні 2013 року.

Юрист пояснює, враховуючи неоднозначність транспортного законодавства, доречно було б звернутися до Конституційного Суду з проханням роз'яснити норми законів, які міськвиконком із перевізниками не розуміють або не хочуть розуміти. Докорінно ж, каже, вирішити це питання можна лише внесенням змін до законодавства у Верховній раді, наприклад, шляхом введення процедури обов'язкових державних експертиз розрахунків і погоджень.

У цілому ж навести порядок на ринку перевезень в обласному центрі, за словами фахівців у транспортній сфері, не важко. Це можна зробити, застосувавши радикальний метод: за систематичні порушення розірвати угоди з одним з найбільших перевізників і залучити на ринок когось ззовні. Як тільки перевізники зрозуміють, що влада не піддається ультиматумам та може бути рішучою, си­туація з перевезеннями помітно зміниться, запевняють експерти. Та для такого кроку необхідна воля влади, якої сьогодні, на жаль, немає.
e-max.it: your social media marketing partner