Тотальне зубожіння: кіровоградці економлять на молочці та м’ясі, а про оновлення гардеробу навіть не мріють

, Олена Сідорова, "КП"

1714Війна, падіння економіки, відсутність реальних реанімаційних заходів із боку уряду і останній удар – долар по 25 гривень – спровокували шалений стрибок цін. Щось схоже українці вже переживали – у дев’яності. І хоча з того часу збігло чимало води, люди все ще пам’ятають, як це отримувати зарплату відрами, колготками чи тарілками. Вірять, що зараз до такого не дійде, але раз по раз у грудях таки щось стискається. Сьогодні, розповідають продавці, купівельна спроможність кіровоградців відчутно впала. Кажуть, якщо раніше на касах у супермаркетах люди стояли з повними візками, то зараз обходяться корзинками. Аналогічна ситуація і на ринку – на вже звикле запитання потенційного покупця «Чого так дорого?» базарники одразу відповідають «А ви курс долара бачили?». На кіровоградському центральному базарі «КП» слухала скарги і перших, і других.

Господині кажуть, що продуктовий кошик, порівняно з минулим роком, здорожчав майже вдвічі. До того ж, вони почали не тільки економити, а й робити запаси.

– Все, що я зараз купую на ринку, – продукти для головних страв. Це картопля, морква, якесь м'ясо. «Борщовий набір» почав додавати в ціні ще з січня. Зелень я вже вирощую у себе на підвіконні, так дешевше. Продукти подорожчали, і це дуже відчутно. Я не встигаю класти гроші в гаманець. На побутову хімію ціни теж піднімають чи не щодня. Інколи навіть цифри на ціннику можуть не співпадати з ціною на касі, оскільки їх просто не встигають міняти. Тому закупила собі кілька тюбиків зубної пасти, партію порошку та декілька пляшок миючого засобу. Боюся, далі буде ще дорожче, – розповідає «КП» домогосподарка Ірина.

На ріст цін скаржаться і самі продавці. Запевняють, ціни ставлять, орієнтуючись на закупівельну вартість.

– Я в шоці! Щойно отримала товар. На минулому тижні брали оселедець по 45 гривень, зараз уже півсотні. І так з усім. Ну як я можу не підвищувати ціни? Працюю сама на себе, у збиток собі продавати не хочеться, – говорить продавчиня Алла.

Реалізатори одягу на ринку тим часом констатують: із підвищенням цін на їхні товари попит зменшився.

– Клієнтів і справді стало менше. Ті гроші, які люди колись могли витратити собі на обновку, тепер витрачаються повністю на продукти. Народ конкретно збіднів. Так, у мене товари подорожчали приблизно гривень на сто. Речі, які ми закуповували за старим курсом, розбирають найкраще, – розповідає продавчиня Марина.

Проте, на що не змінилися ціни, так це на шкарпетки. Одну пару, як і раніше, можна придбати щонайменше за шість гривень.

– Поки тримаємося, – оптимістично говорить реалізатор на ринку Наталя. – Віддаємо шкарпетки, які закупили раніше, ще за старою ціною. У мене зараз багато товару – вистачить ще місяці на три. Тому ціни намагатимуся не піднімати. У людей і так грошей немає, а якщо ще захмарну ціну поставити, то взагалі купувати не будуть. А от коли вартість закупівлі зміниться – одразу і ми змушені будемо реагувати зміною цінників.

Найбільше подорожчанням продуктів невдоволені пенсіонери та малозабезпечені. Зізнаються, припинили купувати свіжі чи несезонні фрукти, майже не їдять м’яса. Говорять, що якщо раніше фіксованого щомісячного доходу їм більш-менш вистачало на усе, то зараз усі кошти йдуть на харчування.

– Добре, що запаслася гречкою, коли вона була ще по десять гривень. Зараз он майже в два рази дорожча. За такою ціною я її взяти вже не могла б. І так подорожчали найнеобхідніші продукти – молоко, яйця, олія, м'ясо... А пенсія ж-то стоїть на місці. Про яку там ковбасу, сир або вершкове масло можна говорити? Забули вже давно про таке, – розповідає «КП» пенсіонерка Валентина Павлівна.

– У мене грошей настільки катастрофічно не вистачає, що я наважилася і склала собі жорсткий план економії. Тепер обмежую себе двадцяткою на день. Ні гривні більше на продукти витрачати не можу. Зате тепер я знаю, де в місті які акції, навіть сайт знай­шла, де виставляють усі знижки на товари в місцевих супермаркетах. Коли дешевше щось продається, – туди і біжу. Якщо чесно, то поки що мені план економії виконувати важко, – говорить Валентина Павлівна.

Проте такі винахідливі, як студент Олексій, завжди знаходять вихід.

– Я нічого зараз не купую, окрім хліба, – каже хлопець, ховаючи в пакет півхлібини. – Живу в гуртожитку, там мене годують дівчата. Ну а що? Я їх розважаю, вони мене за це годують. Такий собі бартер усіх влаштовує.

Для когось здорожчання означає обмежити себе в найулюбленіших продуктах.

– Узагалі я дуже люблю солодке і печиво. Якщо ще півроку тому я міг кілька разів на тиждень зайти в магазин і, не звертаючи уваги на ціни, купити собі те печиво, що хотів, то зараз уже цього дозволити не можу. Тепер або оминаю крамниці, або вибираю найдешевше печиво, або доводиться значно менше купувати улюбленого печива, – скаржиться кіровоградець Микола і зауважує, що обмежує себе в покупках і його дружина. – У моєї жінки є особливий рецепт економії. Вона посилає мене на ринок із чітким списком, аби самій втриматися і не купити чогось зайвого.

Як констатують експерти, ціни на продукти ростимуть і далі. Кажуть, навіть якщо гривню вдасться стабілізувати, з українськими зарплатами люди купуватимуть продукти все одно за європейськими цінами. Окрім того, собівартість окремого товару залежить від кількох чинників: інфляції, вартості долара, росту цін на енергоносії та комунальні послуги. Тобто, розраховувати на здешевшання товарів – марно.
e-max.it: your social media marketing partner