Директор спецшколи вкрала у дітей-біженців сто тисяч і втекла в ДНР

Дітей із Макіївського профучилища соцреабілітації, яких у серпні під кулями евакуювали на Кіровоградщину, не один місяць обкрадала директорка спецзакладу. Зачинені у сейфі картки підопічних із соцвиплатами та побої на тілі одного з вихованців за день раптової перевірки знайшла «дитячий» прокурор обласної прокуратури. Порушень прав дітей вистачило на два кримінальних провадження.

Діти самі розповіли про побої і злидні
– Я вирішила без­ попере­д­­­ження поїхати  в Макіївське училище, яке зараз переміщене до селища Балахівка Петрівського району, аби подивитися, як живуть діти, яких у серпні перевезли із зони АТО. Хоч вихованці і живуть в одному з приміщень спецшколи, їхній заклад – профучилище соцреабілітації – функціонує як окрема установа. Спочатку у мене була ідея поспілкуватися з дітьми, адже вони були у стресовому стані після переїзду під кулями. Хотіла з’ясувати, чим їм можна допомогти, чи забезпечені вони всім необхідним, – розповідає «КП» начальник відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури області Алла Мороз.

– Фактично добу я пробула в цій школі, спілкуючись із дітьми. У них був шок, не мог­ли зрозуміти, де вони. Як з’ясувалося, у дітей не було нічого – ні змінної білизни, ні одягу, ні найнеобхідніших речей. У чому вони ходили по школі у Макіївці, у тому їх і вивезли на автобусі. Після тривалого спілкування діти довірились мені і розповіли, як до них ставляться. Один хлопчик показав мені спину у синцях, інші розказали про директорку і про те, що карток зі своїми соціальними виплатами в очі не бачать і грошей їхніх їм ніхто не дає, – переказує Алла Мороз.

У той час, як прокурор їхала у Балахівку до спецзакладу, директорка Макіївського профучилища втекла зі своїми речами. За останньою інформацією, зараз вона знаходиться на сході країни – у так званій ДНР. Коштів, які вона вкрала з особистих карток дітей у нас в області, – а це приблизно 100 тисяч гривень – директорці виявилося замало. Вона намагалася зняти кошти, приїхавши в ДНР, однак цьому завадила прокурор.

– Директриса втекла, сейф ми опечатали. Склали акт про те, що карток вихованців дійсно немає, потім з’ясували, скільки грошей було і як їх знімали. Адміністрація училища не мала права це робити. Можна зняти тільки стипендію на потреби дітей і підтверджувати це чеками в їхніх особистих справах. Але цього ніхто не робив. Факт розкрадання і нецільового використання грошей підтверджений. Старі картки заблоковані, відкриті нові. Тепер ми намагаємося повернути кошти на рахунки дітей, – розповідає Алла Мороз.

Кримінальні провадження розпочали відразу. Нині триває досудове розслідування. Як тільки його закінчать – директрисі-утікачці оголосять про підозру, а далі за процедурою – подадуть у розшук. Тим часом роботу спецзакладу відновили. На прохання прокурора у Балахівку приїхала куратор із Міністерства освіти і науки України, яка займається такими школами й училищами. Після її візиту усі борги нарешті погасили – і по зарплаті, і по продуктах харчування.

А от зібрати найнеобхідніші речі для вихованців допомогла прокуратура.

– Я була в шоці, що у дітей немає абсолютно нічого. Зібрала колектив нашої прокуратури і попросила всіх зносити речі. Наші працівники навіть відмовилися від своїх формених черевиків і туфель, ми підібрали розміри взуття і відвезли дітям разом із мішками одягу. Діти все з вдячністю прийняли, – говорить Алла Мороз.
 

Ми боялися, що автобус обстріляють, ніхто не знав, що буде далі
Відтак у Балахівці нині спецшкола і профучилище соцреабілітації – на одній території. І перший, і другий заклад – виправні. Але замість суворого режиму там – постійний нагляд педагогів. Вік вихованців – від 11 років до пов­ноліття. У кожного – своя історія того, як потрапив у заклад. Звісно, діти непрості. А ті, яких евакуювали зі сходу, – усього 29 – ще довгий час були у стресовому стані.

– Коли вони приїхали з Макіївського училища, у них був посттравматичний синдром. Діти закрилися в собі, як у панцирі. Зараз вони розуміють, що тут ніхто не стрілятиме і все буде добре. Вони адаптувалися десь за місяць. Допомогли балахівські педагоги і вихованці, – каже прокурор Алла Мороз.

До приїзду дітей-переселенців готувалася ледь не вся Балахівка. Спец­школа прийняла переселенців тепло. Зараз і одні, і інші вихованці проводять своє дозвілля разом.

– Коли у ніч з 12 на 13 серпня до школи прибуло два мікроавтобуси з дітьми з Макіївки і кількома працівниками, у нас уже було все готово. До їхнього приїзду ми підготували спальні місця, їжу, все необхідне. Відтоді все почали робити разом. Діти знайшли між собою спільну мову, подружилися, – розповідає «КП» директор Балахівської школи соціальної реабілітації Анатолій Кононенко.

Після того, як прокуратура домоглася звільнення директорки-втікачки з посади, макіївський спецзаклад очолив її колишній заступник – Руслан Мавліханов. Саме він разом зі своєю дружиною, ризикуючи життям, під кулями героїчно вивозив дітей зі сходу.

– Ми проїжджали бої різні, слава Богу, під обстріл не потрапляли. Було дуже страшно. Але у нас дуже хороший директор, спасибі йому за все. Тут нас зустріли усі, годують добре. Ми раді, що нас тут поселили, – розповідає «КП» вихованець макіївського спецучилища Юра.

– Ми звернулися до Міносвіти, щоб провести евакуацію. Нам відправили наказ. Тоді швидко зібрали речі – і в дорогу. Доводилося звертатися за допомогою і до так званого керівництва ДНР, аби дали добро і забезпечили супровід. Ми боялися, що автобус із дітьми обстріляють, а самі діти дуже хвилювалися, куди їх везуть, і що буде далі. Але, на щастя все обійшлося. Нас супроводжували до останнього блокпосту, а далі – зустріла патрульна машина ДПС і провела на Кіровоградщину, – розповідає про переїзд до Балахівки Руслан Мавліханов (на фото) і додає, що зараз навчальний процес потроху налагоджується.

– Днями я привіз із Донецька автомобіль, теплі речі, документацію училища, методистів. Ми вже взяли на роботу майстра з виробничого навчання. Зараз відновлюємо роботу.