Громадськість взялася боротися з поборами в школах
Побори в школах змусили громадськість оголосити їм справжню війну. На допомогу батькам учнів прийшла благодійна організація «Відкрите серце», реалізовуючи проект посольства США в Україні.
–У цьому напрямку ми тільки почали працювати. Ініціатива з’явилася на волонтерських засадах, – зазначає «КП» координатор цього проекту Вікторія Лінцова. – Наша головна мета – ініціювати реформи в системі збору благодійних внесків від батьків і залучати їх самих до цього процесу задля прозорості.
Проект розрахований на дев’ять місяців, тобто діятиме протягом навчального року. Вікторія розповідає, якщо будуть хороші результати та потреба, можливо, його продовжать. Наразі волонтери громадської організації працюють над першим етапом його втілення.
– Зараз перший етап проекту. Ми проводимо моніторинг, тобто он-лайн опитування, реєструємо телефонні звернення, – каже громадська активістка, пояснюючи, що після цього готуватимуть аналітичний звіт і представлять його департаменту освіти області.
– Ми записуємо скарги батьків. Існує спеціальна форма для реєстрації. Але нам також телефонують, просять електронну адресу, потім пишуть, вказуючи дані – номер школи і вчителів чи посадовців, які вимагають у них гроші. Поки що ми тільки збираємо інформацію. Далі проводитимемо всі процеси обережно, бо батьки переживають за своїх дітей. Усім відомо, які потім можуть бути репресії школярів, негативні явища. У деяких випадках батьки навіть вимушені переводити дітей до інших навчальних закладів, бо відмовилися здавати кошти на ремонт чи на подарунки вчителям, – говорить Вікторія Лінцова.
За словами активістки, вони не борються із системою збору коштів, бо розуміють, що школи не виживуть без фінансової підтримки батьків і благодійників. Вони – за прозорість. Кажуть, знають, як її забезпечити.
– Ми просто хочемо регулювати це нормативно, – каже співрозмовниця «КП». – Існує успішна модель роботи створення благодійних фондів або благодійних організацій батьками при школах. Ці організації можуть залучати фінансування, в тому числі можуть проводити всі види благодійності.
Різниця лише, куди саме здавати кошти, є, і вона вагома, наголошує координатор антипоборного проекту Вікторія. Каже, якщо розподіл і контроль внесків здійснюватиметься самими батьками, процес буде прозорим, удасться уникнути низки конфліктних ситуацій, які виникали чи не в кожній школі міста.
– Наразі ми бачимо, що у більшості випадків батьки – просто жертви ситуації, які вимушені здавати гроші. Переважно вони навіть не знають, куди ці кошти витрачаються. Просто зобов’язані здавати їх щомісяця у фонд класу та школи, оплачувати ремонт, купівлю плазми, комп’ютера, мультимедійної дошки, яка використовується два рази на кілька років, але коштує дуже недешево... І вони не можуть цьому протистояти. Тобто вони не залучені до механізму прийняття рішень щодо збору цих коштів та їхнього використання, – пояснює суть проблеми громадська активістка.
Вона вважає, що разом із допомогою батьків мають бути альтернативні джерела фінансування. Тобто слід звертатися до благодійників, бізнесу, міжнародних фондів для отримання фінансування.
– Якщо матимемо прозорість, у батьків буде мотивація здавати кошти, адже розумітимуть, на що саме вони витрачаються, та матимуть звітність. Від цього виграють усі. З кінця жовтня ми плануємо організувати форум, куди запросимо представників влади, всіх активістів і громадськість для відкритого обговорення, які мають бути реформи у цій системі, – каже Вікторія.
Взагалі в проекті існує три етапи. Перший, як уже зазначалося, моніторинг, на другому – передбачене навчання батьків-активістів, до якого залучатимуться й експерти, в тому числі і з інших регіонів, де вже є моделі роботи через благодійні фонди.
– Також плануємо зняти соціальний рекламний ролик, де розповідатимуть батькам про їхні права щодо благодійності у школах і як їх захищати, – додає Вікторія.
У рамках проекту також відбудеться навчальний захід для вчителів, що пройде на початку весни.
– Учителі, як з’ясувалося, теж не знають своїх прав, нормативної бази стосовно благодійності. Їх треба навчити цьому, – додає Вікторія Лінцова.
Хоча проект, спрямований на боротьбу з поборами в школах, і стартував нещодавно, чимало батьків уже залишили заявки.
– Є анонімний сигнал із восьмої школи. Жінка пише, що заступник директора вимагає кошти за оцінки. Було звернення з тридцять першої школи, там ідеться про порушення прав дитини. Та переважно скарги про вимагання коштів на благодійність. Наприклад, подарунки до Дня вчителя чи на день народження директора, – розповідає активіст.
Вікторія Лінцова каже, що під час зборів грошей у школах ніхто не дивиться на соціальний статус батьків. Мовляв, усіх – під одну гребінку: і більш-менш заможних, і тих, хто не має можливості щоразу здавати гроші.
– Півтори сотні гривень для матері-одиначки – це велика сума. Вона відмовляється їх здавати, а на неї потім тисне батьківський комітет, – розповідає Вікторія.
Проаналізувавши анкети тих, хто вже звернувся до волонтерів, виходить що суми, які просять на благодійність, різняться у місті і сільській місцевості.
– У середньому за обсягами анкетування, у школах просять суми від 500 до 2500 гривень на рік. У селі – 400-500 гривень. Можна сказати, що ми маємо незаявлену платну освіту, – робить висновок громадська активістка.
Вікторія каже, що на ідею з антипоборним проектом департамент освіти облдержадміністрації в цілому відреагував схвально, попросивши згодом повідомити про результати роботи.
– Я б хотіла звернутися до батьків. Якщо їх зацікавила інформація про проект, то її можна знайти у соціальній мережі Facebook у групі благодійної організації «Відкрите серце», – зазначила насамкінець співрозмовниця «КП».
–У цьому напрямку ми тільки почали працювати. Ініціатива з’явилася на волонтерських засадах, – зазначає «КП» координатор цього проекту Вікторія Лінцова. – Наша головна мета – ініціювати реформи в системі збору благодійних внесків від батьків і залучати їх самих до цього процесу задля прозорості.
Проект розрахований на дев’ять місяців, тобто діятиме протягом навчального року. Вікторія розповідає, якщо будуть хороші результати та потреба, можливо, його продовжать. Наразі волонтери громадської організації працюють над першим етапом його втілення.
– Зараз перший етап проекту. Ми проводимо моніторинг, тобто он-лайн опитування, реєструємо телефонні звернення, – каже громадська активістка, пояснюючи, що після цього готуватимуть аналітичний звіт і представлять його департаменту освіти області.
– Ми записуємо скарги батьків. Існує спеціальна форма для реєстрації. Але нам також телефонують, просять електронну адресу, потім пишуть, вказуючи дані – номер школи і вчителів чи посадовців, які вимагають у них гроші. Поки що ми тільки збираємо інформацію. Далі проводитимемо всі процеси обережно, бо батьки переживають за своїх дітей. Усім відомо, які потім можуть бути репресії школярів, негативні явища. У деяких випадках батьки навіть вимушені переводити дітей до інших навчальних закладів, бо відмовилися здавати кошти на ремонт чи на подарунки вчителям, – говорить Вікторія Лінцова.
За словами активістки, вони не борються із системою збору коштів, бо розуміють, що школи не виживуть без фінансової підтримки батьків і благодійників. Вони – за прозорість. Кажуть, знають, як її забезпечити.
– Ми просто хочемо регулювати це нормативно, – каже співрозмовниця «КП». – Існує успішна модель роботи створення благодійних фондів або благодійних організацій батьками при школах. Ці організації можуть залучати фінансування, в тому числі можуть проводити всі види благодійності.
Різниця лише, куди саме здавати кошти, є, і вона вагома, наголошує координатор антипоборного проекту Вікторія. Каже, якщо розподіл і контроль внесків здійснюватиметься самими батьками, процес буде прозорим, удасться уникнути низки конфліктних ситуацій, які виникали чи не в кожній школі міста.
– Наразі ми бачимо, що у більшості випадків батьки – просто жертви ситуації, які вимушені здавати гроші. Переважно вони навіть не знають, куди ці кошти витрачаються. Просто зобов’язані здавати їх щомісяця у фонд класу та школи, оплачувати ремонт, купівлю плазми, комп’ютера, мультимедійної дошки, яка використовується два рази на кілька років, але коштує дуже недешево... І вони не можуть цьому протистояти. Тобто вони не залучені до механізму прийняття рішень щодо збору цих коштів та їхнього використання, – пояснює суть проблеми громадська активістка.
Вона вважає, що разом із допомогою батьків мають бути альтернативні джерела фінансування. Тобто слід звертатися до благодійників, бізнесу, міжнародних фондів для отримання фінансування.
– Якщо матимемо прозорість, у батьків буде мотивація здавати кошти, адже розумітимуть, на що саме вони витрачаються, та матимуть звітність. Від цього виграють усі. З кінця жовтня ми плануємо організувати форум, куди запросимо представників влади, всіх активістів і громадськість для відкритого обговорення, які мають бути реформи у цій системі, – каже Вікторія.
Взагалі в проекті існує три етапи. Перший, як уже зазначалося, моніторинг, на другому – передбачене навчання батьків-активістів, до якого залучатимуться й експерти, в тому числі і з інших регіонів, де вже є моделі роботи через благодійні фонди.
– Також плануємо зняти соціальний рекламний ролик, де розповідатимуть батькам про їхні права щодо благодійності у школах і як їх захищати, – додає Вікторія.
У рамках проекту також відбудеться навчальний захід для вчителів, що пройде на початку весни.
– Учителі, як з’ясувалося, теж не знають своїх прав, нормативної бази стосовно благодійності. Їх треба навчити цьому, – додає Вікторія Лінцова.
Хоча проект, спрямований на боротьбу з поборами в школах, і стартував нещодавно, чимало батьків уже залишили заявки.
– Є анонімний сигнал із восьмої школи. Жінка пише, що заступник директора вимагає кошти за оцінки. Було звернення з тридцять першої школи, там ідеться про порушення прав дитини. Та переважно скарги про вимагання коштів на благодійність. Наприклад, подарунки до Дня вчителя чи на день народження директора, – розповідає активіст.
Вікторія Лінцова каже, що під час зборів грошей у школах ніхто не дивиться на соціальний статус батьків. Мовляв, усіх – під одну гребінку: і більш-менш заможних, і тих, хто не має можливості щоразу здавати гроші.
– Півтори сотні гривень для матері-одиначки – це велика сума. Вона відмовляється їх здавати, а на неї потім тисне батьківський комітет, – розповідає Вікторія.
Проаналізувавши анкети тих, хто вже звернувся до волонтерів, виходить що суми, які просять на благодійність, різняться у місті і сільській місцевості.
– У середньому за обсягами анкетування, у школах просять суми від 500 до 2500 гривень на рік. У селі – 400-500 гривень. Можна сказати, що ми маємо незаявлену платну освіту, – робить висновок громадська активістка.
Вікторія каже, що на ідею з антипоборним проектом департамент освіти облдержадміністрації в цілому відреагував схвально, попросивши згодом повідомити про результати роботи.
– Я б хотіла звернутися до батьків. Якщо їх зацікавила інформація про проект, то її можна знайти у соціальній мережі Facebook у групі благодійної організації «Відкрите серце», – зазначила насамкінець співрозмовниця «КП».