Поштове рабство: листоноші Кіровоградщини на всю Україну заявили про знущання керівництва над ними

, Вікторія Семененко, спеціально для "КП"

1286Крім традиційної доставки листів, газет та журналів, листонош Кіровоградщини змушують продавати консерви, макарони, олію, воду, ковбасу, оселедці та інші товари. Скільки б іще ця тема була в тіні, якби поштарі не наважилися про це заявити в ток-шоу «Говорить Україна»?!

Товар, який ми не продаємо, лишається у нас вдома, кладемо за нього свої гроші
Колишня листоноша із села Тишківка Новомиргородсь­кого району Олена Армаш першою зв’язалася із телепрограмою, бо, каже, далі терпіти вже не було сил.

– Дуже мене образило таке ставлення, приниження від нашого начальства. Я не можу це сказати, я не знаю, як далі жити. Це не по-людськи, – бідкається жінка. – Продукти нам на продаж привозять ті, що швидко псуються. Ми вимушені були їх удома зберігати в холодильнику. А потім іти продавати…

Насправді люди по-різному реа­гують на товар, який привозить листоноша, здебільшого купують через… співчуття. Адже часто тендітна жінка тягне на собі чималий вантаж.

– Насильно ходимо у кожен двір і просимо, щоб людина купувала, – каже Олена. – Якось я принесла консерву і ковбасу, а людина відмовилась брати. Сказала, що нібито отруїлася товаром, який вона купувала в попередньої листоноші.

Олена, як і інші поштарі, працювала за планом: виконала – добре, не виконала, доведеться заплатити з власної кишені.

– План у нас півтори тисячі-тисяча двісті гривень. Той товар, що ми не продаємо, лишається у нас удома, ми повертаємо за нього свої гроші, – говорить вона.

Останньою краплею у таких знущаннях став скандал через її скаргу на «гарячу лінію».

– Довго терпіла, боялась, поки не виник один інцидент. Приїхала начальниця Людмила Леонідівна і питає: «Хто у вас така Армаш?» Кажу я. Вона тоді на мене так подивилася зверхньо і сказала: «Тебе не влаштовує такий принцип роботи – іди, прийде інша людина і буде працювати», – розповідає Олена і додає, що звертаючись на «гарячу лінію», хотіла одного – аби «згори» навели порядок. Однак все спустилося донизу…

Якщо ковбаса не продавалася – її розбирали листоноші
Тамара Поліщук була начальником пошти у Капітанівці Новомиргородського району, відповідно і керівником Олени, якій вона здавала гроші за товар. Нині жінка вже рік, як перебуває у декретній відпустці. Утім, про реалії роботи листонош, схеми та умови таки наважилася розповісти.

Тамара фактично опинилася між двох вогнів – листоношами і керівництвом. З одного боку – відмова продавати товар, з іншого – плани, які треба було виконувати. Жінка зізнається, невиконані плани тягнули за собою певні наслідки.

– Ми писали заяви: «Прошу вирахувати з моєї зарплати за власним бажанням двісті гривень», – розповідає жінка, пояснюючи, що листоноші сплачували за нереалізований товар частково. – Місцеві жителі нам замовляли ковбасу, але її давали трохи більше. Тобто замовляли одну кількість, а привозили іншу. Якщо ковбаса не продавалася – розбирали листоноші. А що робити?

Гроші ж, які отримувала за реалізований товар, жінка стверджує, відправляла, згідно з документами, на Кіровоград, у дирекцію.

Листоноша – не продавець!
На відміну від своїх колег, листоноша із села Андріївка того ж Новомиргородського району Абдулазіз Пулатов одразу вирішив ламати схему і не діяти за правилами. «Листоноша – не продавець», – саме так одного дня сказав собі Азіз і повстав проти системи. Через таке рішення йому зменшили зарплатню, постійно сварили, а колеги-поштарі дорікали, що він псує їм загальну картину з виконання плану у районі.

– Я сумніваюся в законності багатьох товарів, які нас змушують продавати. Я не хочу обманювати людей, – каже Азіз.

Чоловік зізнався, коли він відмовився виконувати план, йому запропонували простіший варіант.

– Мені запропонували звільнитися за згодою сторін. Я тоді так і написав у заяві: «Мені запропонували звільнитися за згодою сторін». Так мені повернули заяву і сказали, що немає такої форми і дали зразок, – розповідає чоловік, який все ще працює на пошті.

За дванадцять років роботи, каже Азіз, отримав велосипед, яким розвозить кореспонденцію, правда, за власні ж преміальні.

– Чотири роки тому нам привезли велосипеди і сказали, щоб ми за них розписалися, як за преміальні в розмірі 530 гривень. Ми так і зробили, – констатує чоловік.

Листоноші реалізовують товар за власним бажанням?
Попри зізнання листонош, що їх змушують продавати «непоштовий» товар, у керівництва були свої пояснення.

– Ніхто нікого не змушує, а листоноші працюють за попередніми замовленнями. У листонош є термосумки, в яких вони переносять продукти, – стверджували, виправдовуючись, керівник Кіровоградської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Людмила Салоїд та керівник районного відділення зв’язку з Малої Виски Людмила Черба.

Остання також наполягала, що ніколи не змушувала працівників виконувати плани і ніхто з її підлеглих жодного разу не скаржився.

– Ми працюємо за замовленнями. Що люди замовляють, ми те і реалізовуємо. А замовлення йде від листонош, від начальників відділень зв’язку, – пояснила керівник Маловисківського районного відділення зв’язку Людмила Черба.

Товар зберігається в термосумках. А вони є?
Де зберігають продукти, які швидко псуються? Власне, це питання прозвучало в студії до керівництва кіровоградської пошти.

– Значить, порядок такий: постачальник о восьмій годині привозить ковбасу, вона у нас у вакуумній упаковці. О дев’ятій годині вона вже поїхала по відділеннях зв’язку і до обіду вона вже реалізована, – стверджує Людмила Черба, зауважуючи, що реалізують такий товар лише у зимові місяці.

– Наскільки мені відомо, сьогодні абсолютно для всіх листонош є термосумки. І для перевезення товару, і для продажу. Але в сорокаградусну спеку ніхто не торгує, – сказала своє слово очільниця кіровоградської «Укрпошти» Людмила Салоїд.

Аби продемонструвати Україні ту термосумку, її в студію привіз листоноша Азіз. Чоловік показав звичайну картонну коробку. Саме в ній листоноша мав возити товар. Однак не возив. Каже, натомість брав звичайну господарську сумку.

Умови для зберігання продуктів неналежні

Місію перевірити продукти, які вимушено реалізують листоноші, взяв на себе журналіст проекту «Говорить Україна». Він намагався влаштуватися на роботу листоношею в Малу Виску, проте там для нього не знайшлося вільних вакансій. Тоді журналіст поїхав у поштове відділення села Листопадове.

Як зберігаються продукти – кореспондент фіксував прихованою камерою. Пляшки з пивом стоять на підлозі, а поличка на стіні, де поряд знаходиться пральний порошок, хімія та інші товари, виконує функцію складу.

– Жодних норм не дотримуються. В якості товарів я сумніваюсь, це точно. Їх не можна так зберігати! – констатує журналіст і робить висновок про власне розслідування. – Кожен повинен займатися своєю справою: у магазинах продавати, а соціальні служби, якщо пенсіонер не ходить, купувати необхідні продукти. Але не пошта!

Тримайтеся в межах попиту і все буде добре
Тема необхідності такого поштового бізнесу викликала різні думки. Людмила Черба виправдовувала такий вид діяльності.

– У нас район сільськогосподарсь­кий, розгалуджений. Буває приходять листоноші, бабуся їм каже, принеси мені мила і прального порошку, – розповідає Черба.

Проте самі люди, яких опитали журналісти проекту «Говорить Україна», не так оптимістично налаштовані на покупки у поштарів.

– Товари носять, але я їх не купую. Якщо в магазині пачка прального порошку коштує 12 гривень, у неї – 15. То чому я повинна переплачувати? – обурюється жінка.

Свою оцінку таким ґешефтам на проекті дала і відома правозахисниця Тетяна Монтян.

– У принципі, це хороша задумка. Доставка продуктів людям, яким важко дістатися до магазинів, може перетворитися у повну протилежність тільки тому, що хтось із жадібності починає нав’язувати кількість товару, яка перевищує природний попит. Ситуація виглядає наступним чином: хтось закуповує товар через якісь тендери чи конкурси, хтось зовсім на верху, хтось на рівні області. Їх закуповують у певних постачальників і за певні відкати. Ми знаємо, як це в нас відбувається. Тримайтеся в межах попиту і все буде добре, – рекомендувала юрист.

Життя після ток-шоу
Чи змінилися поштові схеми після ток-шоу і як взагалі листоноші почувають себе на роботі – «КП» вдалося запитати ініціаторку телепередачі Олену Армаш. Вона розповіла, що нещодавно поновилася на роботі.

– Під реалізацію ще є товар. Ковбаси нема, а от консерва на вітрині ще стоїть. Я особисто нічого не беру, інші листоноші беруть, – коротко розповіла поштарка.

Повну версію програми «Говорить Україна» можна подивитися на сайті телепрое­кту за 19 серпня.
e-max.it: your social media marketing partner