Альтернативні види палива: чим багаті, тим і грітимемося

Історично склалося так, що Олександрівський район свого часу взявся інтенсивно газифіковувати свої населені пункти. Нині тамтешніх сіл та селищ міського типу, що мають газ, десь 50 відсотків. Мабуть тому населення Олександрівки спочатку скептично поставилося до ідеї переходити на альтернативні види палива. Нагода ж спробувати такий вид палива виникла випадково - через аварійний стан опалювальної системи в центральній районній лікарні. Отож повністю замінивши котли і проклавши нову теплотрасу, в лікарні нарешті стало тепло.

 

Спробували жителі Олександрівки опалювати лікарню звичайною щепою, і не пожалкували…Їм, як кажуть, і карти руки, адже славна Олександрівка своїм лісництвом. Там і відкрили підприємство з виробництва брусу, дощок та навіть дубового паркету, яким опікується ТДВ «Інтерресурси». Раніше на підприємстві була проблема: куди дівати відходи. Тепер їх не викидають, а переробляють, висушують та використовують замість звичайного палива.
Для опалення лікарні використовували ще минулорічні запаси, яких вистачить і на цей сезон. Виробники щепи стверджують, що їхнє підприємство завантажене лише на 35-40 відсотків. Якщо на щепу буде попит, вони готові збільшити об’єми виробництва ще на 40 відсотків.

Недолік цього альтернативного виду палива полягає у тому, що щепу ще треба сушити, а якщо потужності виробництва збільшити, то її доведеться сушити на спеціальному обладнанні. При цьому використання альтернативних видів палива вигідне лише тоді, коли для виробництва чи то піллетів, чи то брикетів, чи щепи береться місцева сировина і транспортується на невеликі відстані. У цьому випадку кожна територія обирає для себе той варіант, який вигідний саме їй. 

 

Непоганий досвід, до речі, має і Новоукраїнський район, де встановили кілька сонячних електростанцій. І хоча проект коштував недешево, за економічними розрахунками, упродовж чотирьох років він окупиться і щороку приноситиме значні прибутки. Крім того, це альтернатива атомній енергетиці, а потужностей сонячної електростанції вистачить, аби обігріти весь район.

Про свої здобутки говорила Олександрівка і під час засідання Ради виробників альтернативних видів палива та обладнання. Зокрема, на сьогодні котельнями, які працюють на трісці, в Олександрівці опалюються соціальні об’єкти: райлікарня, школи та дитячі садочки – всього 10 тисяч квадратних метрів. Примітно, що котли встановлювали нашого виробництва – українського підприємства «Кригер», а от для центральної районної лікарні вирішили взяти котел австрійського виробництва. Австрійський котел коштував на 40 відсотків дорожче вітчизняного аналога, проте представник «Інтерресурів» Кирило Москаленко запевнив нас, що вартісне обладнання дасть економію під час експлуатації.

І хоча до реалізації проекту довелося докласти чимало зусиль: закупити нові котли, повністю замінити теплотрасу та взяти під це кредит, голова Олександрівської РДА Валерій Авксентьєв зазначає, що найголовніше – це задоволені пацієнти. Якщо ще років п’ять тому у лікарні взимку стовпчик термометра показував 16-18 градусів, то тепер у палатах необхідні 23-24 градуси.

Отримавши перші позитивні результати, керівництво Олександрівської РДА планує перевести на альтернативні види палива вже найближчим часом ще дві районні школи та спортивний зал дитячо-юнацької спортивної школи, які теж опалюватимуть щепою.

Своїм досвідом використання альтернативних видів палива поділився і Голованіський район. Там місцевість типова для нашого степового краю, тож для опалення обрали лушпиння від соняшника. Котли, які працюють на таких відходах - встановили у соціальних закладах Голованівська, у смт Побузьке та кількох інших населених пунктах. Це дало перші результати - лише за один опалювальний сезон у Голованівській ЦРЛ вдалося зекономити майже 30 тисяч гривень.

Проте є і приватні підприємства, які свідомо переходять на власну сировину. Таке підприємство знаходиться в Олександрійському районі. На товарно-молочному комплексі «Петриківське молоко» вироблятимуть біопаливо, встановивши там біогазові установки. Отож, як бачимо, навіть коров’ячий перегній може стати цінним паливом! Тому, звертаючись до учасників засідання ради виробників альтернативних видів палива та обладнання Кіровоградської області, Андрій Ніколаєнко зазначив, що з початком впровадження в області програми з енергозбереження, розпо- чалася нова епоха, яка ознаменувалася рішучими практичними кроками у напрямку зменшення споживання та поступової відмови від традиційних дорогих видів палива – імпортного газу та вугілля.

– Те, що ми сьогодні побачили в «Інтерресурсах», яскравий приклад, як не на словах, а на практиці у нас, в області, реалізується завдання Президента України щодо зменшення споживання імпортованого природного газу та впровадження альтернативних видів енергетики. В Олександрівському районі, де великі площі зайняті лісом, тріска, паливні брикети та пеллети, що виготовляються з відходів деревообробки - вигідна сировина, яка йде на добру справу, а не на вітер, – наголосив голова ОДА Андрій Ніколаєнко і додав, що перехід з дорогого імпортного газу на відновлювальні види палива власного виробництва – це крок у напрямку енергетичної незалежності нашої держави, на чому постійно наголошує Президент. Він переконаний, що в області достатньо сировини для виготовлення альтернативних видів палива, є промисловий потенціал, наукові та технологічні розробки, які вже втілюються у життя, зокрема, виробництво на «Дозавтоматах» власних піллетних котлів.

Тим часом стало відомо, що Польща готова інвестувати в програму утеплення будинків та енергозбереження на Кіровоградщині за умови зміни на законодавчому рівні ставки банківських кредитів. А вони у нас справді «кусаються». От і виходить, що, взявши кредит на купівлю котла, який працює на альтернативних видах палива, рентабельність проекту становить не вище 10 відсотків. Проте використання альтернативних видів палива вигідне нам тим, що це дає незалежність не тільки від російського газу, ціна на який занадто висока, а й від того, що замість продуктів життєдіяльності, які лежали у нас буквально під ногами і були нікому не потрібними, ми використовуватимемо для нашого ж блага.