Андрій НІКОЛАЄНКО: Ми окреслили реальні перспективи співпраці з корейською стороною

Минулий тиждень для очільника регіону Андрія Ніколаєнка пройшов під знаком Сходу. Кіровоградська делегація у складі української урядової делегації упродовж п’яти днів укріплювала мости, як адміністративні, так і бізнесові у Республіці Корея. За цей час вдалося провести перспективні переговори з багатьма компаніями, у тому числі китами «Нyundai», «Daewoo», зустрітися зі спікером Національної асамблеї Республіки Корея Кан Чан Хе, міністром сільського господарства, продовольства й сільських справ Лі Донг Пхілем, підписати меморандум про співпрацю і побрататися з містом Інчхон, а також побувати у вільній економічній зоні Сондо – території, де реальність за усіма можливими параметрами суттєво випереджає час.

 

- Андрію Івановичу, Південна Корея вам дуже близька. Свого часу ви працювали там у посольстві України, прекрасно володієте мовою, знаєте тамтешній менталітет… Як пройшли переговори?
- В цілому я задоволений поїздкою, адже ми окреслили реальні перспективи співпраці з корейською стороною. Кіровоградська делегація була там у складі офіційної української. До неї увійшли заступник Глави адміністрації Президента України Сергій Ларін, міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк, представники бізнесу Кіровоградщини. Працювали за кількома напрямками, зокрема, сільськогосподарським і промисловим.
Тож якщо говорити про аграрну складову, нам вдалося досягти домовленості на рівні профільних міністерств обох держав і тамтешніх оптових компаній про розширення присутності української продукції на корейському ринку, а саме цибулі, часнику, перцю, не кажучи про злакові культури.
Однак, щоб забезпечити належну доставку та дотриматись необхідних фіто-санітарних норм – продукція повинна бути як слід розфасована у спеціальну упаковку. В Україні поки такі упаковки не виготовляються - їх закуповують у тій же Кореї чи Китаї. Ми ж домовилися про будівництво заводу з виготовлення пакувальних сіток у Кіровограді. Розраховуємо, що уже наступні партії овочів, а це вересень-жовтень цього року, експортуватимуться до Кореї в упаковках нашого виробництва. І хоча інвестиції не надто великі, все ж, як на мене, це хороший старт.

- У понеділок на брифінгу ви також заявили про перспективу будівництва заводу з виробництва зрошувальних систем. Чи визначена вже локація для появи такого підприємства?
- Зрошувальні системи, які корейська сторона запропонувала виготовляти у нас, використовуються здебільшого в теплицях, у садовому господарстві. На даний час аналогічних підприємств ні в Україні, ні в наших сусідів – Росії, не існує, хоча така техніка на вітчизняному ринку представлена і сільгоспвиробникам вона подобається, адже це – розумні системи, які разом із водою можуть подавати і добрива.
У рамках реалізації цього проекту, насамперед ми зможемо значно покращити умови для розвитку овочівництва і садівництва.
Наразі з місцем розташування заводу наші партнери ще не визначилися. Існує кілька варіантів майданчиків під будівництво - це як Кіровоград, так і території, що знаходяться впритул до обласного центру. Але, думаю, у найближчі тиждень-два ми отримаємо конкретну відповідь і зможемо з упевненістю говорити, що до наступного сезону таке підприємство уже працюватиме.
Також існує домовленість про будівництво в області заводу з виробництва біологічного засобу, який покращує якість ґрунту. Вирощування технічних культур упродовж останніх років суттєво виснажило землю і не лише на території нашого регіону. У корейців існує спеціальна розробка, не гербіцидна і абсолютно чиста, яка дає значний ефект, внаслідок чого збільшується врожайність на рівні від 10 до 15%. Нині цей засіб проходить сертифікацію в Україні, тож як тільки буде доведена його ефективність – корейці готові розпочати будівництво.

- Раніше розглядалася можливість налагодження більш тісних контактів з Кореєю у м’ясо-молочній галузі. Чи обговорювалося цього разу це питання?
- У нас є домовленість з корейцями про експорт м’ясної продукції з України. Утім сьогодні це все ще не можливо, бо ні яловичина, ні свинина, ні курятина не мають належної сертифікації. Відтак, у ході переговорів мова йшла про початок процедури такої сертифікації. З її завершенням ми намагатимемося представити вітчизняну, у тому числі кіровоградську, свинину на корейський ринок. Як сказав міністр сільського господарства Республіки Корея Лі Донг Пхіл, зараз його країна купує м’ясо в 21 державі. Хотілося б, щоб Україна стала 22.

- Один із об’єктів, на якому ви побували, - вільна економічна зона Сондо. Ті, хто був у складі делегації, розповідають, що побачене, неабияк вразило. Це так?
- Сондо – унікальна зона навіть у світовому масштабі. Та найголовніше, чого нам варто було б повчитися у корейців, - це умінню працювати на перспективу. Там представлені і біо-, і нано-, і ІТ-технології… По суті, те, чим світ буде жити завтра, корейці створюють уже сьогодні.
Власне, після того, як побував у Сондо, – переглянув концепцію з розвитку Канатового. Сподіваюсь, найближчим часом ми до кінця зрушимо з місця ситуацію на користь області і в цьому питанні зможемо скористатися саме досвідом Кореї.

- Про що саме йде мова?
- Не хочу передчасно забігати наперед, зазначу тільки, що суто індустріальним парком не обмежуватимемося, як це планувалося раніше. У Канатовому достатньо території, аби поєднати там і ту ж сонячну електростанцію, про яку ми вже говорили, і розмістити технопарк разом із ІТ-парком. Але в будь-якому випадку це все потребує детального аналізу, конкретних розрахунків. Тож мова йде про створення спеціальної зони в Канатовому – це якщо говорити узагальнено.

- Під час переговорів мова також велася про промисловий сектор. Чи варто найближчим часом регіону чекати спільних проектів?
- Свої потужності в Кореї презентувала і «Велта». Як на мене, у цієї компанії є серйозна перспектива співпраці з двома корейськими. Наприклад, «Космо Кемікал», що має два заводи з виготовлення двоокису титану, зацікавився продукцією, яку виробляє «Велта». Інша – компанія – крупний виробник феросплавів «Сімпак» - хотіла б зайнятися розвитком нової для себе галузі – титанової. Це не видобувна компанія, але вона готова підключити тих, кому цікавий такий напрямок з тим щоб потім побудувати на території області завод з переробки.

- Чи не виникає у вас відчуття, що область можуть сприймати як сировинну базу?
- Жодним чином! З ким би ми не вели переговори, одразу наголошуємо на тому, що наш регіон ні в якому випадку не виконуватиме роль сировинного придатка! Якщо є бажання співпрацювати, якщо цікавий наш потенціал - приходьте будуйте переробку, виробляйте кінцевий продукт… Нам потрібна висока додана вартість, нам потрібне високотехнологічне виробництво. І я переконаний, що в Південній Кореї ми знайшли розуміння цього.