Розумієте, вони – бандити!

Не дивлячись на те, що кіровоградський ринок «Європейський», який фактично належить місцевому бізнесмену Онулу, будувався за кошти десятків підприємців, його керівництво вважає себе абсолютним власником. Всупереч угодам, орендна плата систематично підвищується, а незгодні з таким порядком потерпають від утисків. Боячись розправи, більшість підприємців воліє мовчати. А от тих, хто відкрито заявляє про незгоду, усіма способами витісняють з ринку, або погрожують спалити торгівельну точку.

У який спосіб кілька років тому будувався «Європейський» ринок, кіровоградцям добре відомо. Особливо пам’ятають це ті, хто живе поряд, адже за одну ніч задля вивільнення території знищили десятки дерев. І хоча люди були категорично проти появи базару під вікнами, тодішня влада на все закрила очі і вуха.

Пам’ятають початок будівництва і ті, хто став жертвою власників землі, де згодом з’явився ринок. Фактично тоді люди стали заручниками безкінечної кабали. З підприємців збиралися певні суми на будівництво павільйонів, до речі, у кілька разів більші за їхню собівартість. Після зведення усі магазини ринку і юридично, і фактично опинилися не у власності тих, хто здавав гроші, а в руках відомих своїм кримінальним минулим людей.

На таких «умовах» робота «Європейського» будувалася раніше й будується зараз. Скажімо, окрім належної плати за оренду землі, з обманутих підприємців стягується оренда за павільйони, збудовані за їхній же рахунок. Рента, попри домовленості, збільшується ледь не щомісяця. Проте незгодним із несправедливістю краще змиритися, адже тим, хто стає на заваді, – оголошується війна.

З підприємцем Артемом Стрижаковим, магазин техніки якого розташований на «Європейському», та сама війна триває ще з минулого року. А все через те, що він вже не перший день бореться, аби дирекція ринку вкотре не піднімала орендну плату за землю для торговців. Тепер, каже підприємець, магазин у нього намагаються відібрати в будь-який спосіб.

– У підприємців вилучалися квитанції, які підтверджують, що вони будували магазин власним коштом, в обмін на те, що їх не будуть «чіпати». Тишком право власності на ці магазини, як на цілісний майновий комплекс, було оформлено на Онула, на порядність якого люди сподівалися до останнього. Та про яку порядність може бути мова, якщо навіть орендна плата за землю піднімалася вже кілька разів, не дивлячись на домовленість? – запитує Артем Стрижаков.

– У мене, як у підприємця, намагаються забрати те, що я будував за свій кошт. За магазини я платив чималі гроші, і це підтверджують квитанції. А зараз власники ринку Онули роблять вигляд, що забули про отримані суми і намагаються вижити мене, щоб потім перепродати магазин іншим особам, – пояснює схему підприємець.

До речі, як діють Онули, «КП» писала неодноразово. Розповідала газета і про те, як у магазинах Стрижакова відрізали світло, як підприємцеві погрожували вбивством, як впритул  до його магазину якось уночі встановили свій… Щоправда, потім його демонтували, але не надовго. З приходом нової влади – він знову з’явився.

Встановлений поряд із «Цифротехом», кіоск на розі вулиць Яновського та Героїв Сталінграда зайняв майже увесь тротуар, і тепер відстань між ним і дорогою надто замала для такого жвавого перехрестя. Зараз люди вимушені виходити на дорогу, оскільки нормального проходу їх знову позбавили.

– У січні цей кіоск прибрали через рішення міськради про демонтаж на підставі припису Державтоінспекції. На яких підставах повторно встановили конструкцію, зараз з’ясовую, – говорить власник «Цифротеху» Артем Стрижаков і додає, що вже направив запити до відповідних структур.

Однак те, що все це робиться лише задля витіснення «Цифротеху» з ринку, Стрижакову відомо напевно. На прикладі цього незгодного підприємця керівництво «Європейського» демонструє іншим торговцям, якими можуть бути наслідки публічних обурень. Тож не дивно, що більшість із них, остерігаючись розправи, вважають за краще коритися кабальним умовам співпраці.

– Ми боїмося, що нам підпалять кіоски, тому й погоджуємося на їхні умови: на постійне підвищення орендної плати, на все. Розумієте, вони – бандити. У мене, наприклад, крім цієї єдиної точки, нічого немає. Якщо я її позбудуся – діти сидітимуть голодні. Мені є чим ризикувати, тому й мовчу. Так і решта підприємців. Не вірите? Попитайте! Вам ніхто нічого не скаже, будуть посміхатися і розповідати, як все чудово… Стрижаков воює, бо у нього, крім цієї, ще є інші точки, – зізнається жінка-підприємець.

Так, за даними торговців «Європейського», за оренду землі, на якій розміщений торговий ролет, із двохсот гривень ціна підвищилася до п’ятисот. Якщо ж мова йде про магазин – зі 100 гривень за квадратний метр – до 150. До слова, усього торгові ролети і магазини на «Європейському» мають кількасот підприємців.