Рятувати не можна закрити. «КП» провела першу зустріч із редакторами районних газет у рамках навчально-менторської програми
Команда редакції «Кіровоградська правда» провела першу зустріч із редакторами районних газет у рамках навчально-менторської програми «Газети вмирають через редакторів». Її реалізовуємо за підтримки Інституту масової інформації (ІМІ) та European Union in Ukraine. Під час цієї зустрічі ми ознайомили учасників із трансформаціями, які пройшла наша редакція, поділилися своїми успіхами та факапами.
Про діяльність ІМІ та нашу співпрацю розповів регіональний представник Павло Лісниченко.
Також обговорили, що саме турбує працівників районних газет, чого їм бракує і що хотіли б змінити чи покращити.
– Історія газети «Кіровоградська правда» почалася ще 1918 року. Вона пережила багато подій, пройшла багато власних трансформацій. Видавати газету нині – це виклик. Але якщо за понад 100 років вона не закрилась, то ми не маємо права сказати, що щось у нас не вдається. Ще кілька років тому ми самі вчилися рятувати місцеву газету. Ми пройшли власний шлях трансформації і зрозуміли: досвіду вже достатньо, щоб ділитися ним із іншими. Особливо коли бачиш, наскільки редактори потребують підтримки, нових знань і віри в те, що місцеві медіа мають майбутнє, – говорить директорка газети «Кіровоградська правда» Олена Сідорова.
Редакція шукала способи, як реалізувати цей проєкт. Тому подала відповідну грантову заявку та отримала підтримку на його реалізацію ІМІ та European Union in Ukraine.
– Ця ідея отримала підтримку, тому що це можливість певного розвитку регіональної журналістики в часи, коли дійсно діджиталізація наступає на друковану пресу. Потрібно адаптовуватися, поєднувати формати, можливо, робити акцент на чомусь своєму, на чомусь унікальному, що притаманне лише вам. І саме над цим редакції районних газет працюватимуть із командою «КП». Зі свого боку Інститут масової інформації готовий допомагати. Для цього ми час від часу організовуємо різноманітні гранти та конкурси, на які активно пропонуємо подаватися ЗМІ. Лише від вашої активності та вашого бажання продовжувати журналістську діяльність у регіонах і буде залежати, наскільки цей курс вдалий, – зазначив під час зустрічі регіональний представник ІМІ Павло Лісниченко.
Наша команда без масок розповіла про свої редакційні експерименти, зізналися, які були вдалими, а які – ні.
– Ми експериментували із зовнішнім виглядом газети. Для цього залучили навіть польського дизайнера. Працювали над подачею тексту, нашими менторами були відомі медійники Отар Довженко та Людмила Смоляр. Ми запустили власні проєкти – «Вимираючі села», «Мандруй Кіровоградщиною», «Реквієм за Героями Кіровоградщини» тощо. Окремим напрямком стали соціальні мережі – інстаграм, фейсбук, телеграм і тікток. Однак ми не хотіли у соцмережах просто писати новини. Тому почали публікувати новини з мемами – картинками-жартами. Зараз наш телеграм – один із найбільших серед офіційних ЗМІ. Окрім оперативних новин, у ньому ми розповідаємо нашим читачам, як працюємо над новими випусками газети, – каже редакторка «КП» Наталка Маринець.
Сьогодні соцмережі дають нам значну частину аудиторії та доходів. Хоч ще кілька років тому ми навіть не уявляли, наскільки важливими вони стануть для місцевих медіа. Наша редакція була одна з перших, в якій з’явився SMM-спеціаліст – фахівець, який просуває бренди, товари чи послуги в соціальних мережах.
– Соцмережі – це популяризація друкованого видання та монетизація нашої роботи. Тобто у них ми розміщуємо рекламу. Той контент, який ми створюємо і поширюємо у соцмережах, дозволяє залучити нову аудиторію. В інстаграмі, наприклад, у нас зараз охоплення в місяць – понад 6 000 000 переглядів. Важливо відслідковувати тренди, реакції читачів на наші публікації. Бути з ними на одній хвилі та на зв’язку, – пояснює SMM-спеціалістка «КП» Людмила Попудіна.
Ще одним напрямком популяризації став наш простір «Кафе-редакція».
– Тут відвідувачі можуть почитати газету, поспостерігати за роботою журналіста – як проводять інтерв’ю, як пишуть новини, як беруть коментарі тощо, – продовжує Людмила.
– Єдиного рецепту, який врятує видання – немає. Але це ми можемо сказати, пройшовши певний шлях. Колись я шукала в інтернеті: «що зробити, щоб газета жила?». Так я натрапила на відео польського дизайнера Яцека Утко. Він працював із різними ЗМІ у 19 країнах. Дизайни газет і журналів, які він робив, неодноразово визнавали кращими у світі. І саме він сказав, що газети вмирають через редакторів. Я звернулась до нього, і Яцек розробив дизайн для нашої газети. Ця співпраця дала зрозуміти, що дійсно майбутнє газети залежить від редактора і від готовності змінюватися, – підкреслила Олена Сідорова.
Під час зустрічі детальніше ознайомились із учасниками програми, дізналися про їхні методи розвитку видання та почули, що хочуть змінити, якої допомоги потребують.
Далі «КП» проводитиме індивідуальні діагностики редакцій, стратегічні сесії, тренінги та практичні рекомендації, як розвивати газету в сучасному медіасередовищі.
«Сільське життя»
м. Знам’янка
– Для газети «Сільське життя» участь у цій програмі стала своєрідним знаком, що потрібно далі розвивати своє видання, що друкована преса має майбутнє, має важливе значення. Ще один доказ цьому – історія про переселенців, яку ми розповіли у нашій газеті. Зафіксовані нами свідчення потім допомогли відновити людям документи. Ми долучилися, щоб разом знайти шляхи вирішення, як рухатися далі, як розвиватися, щоб наш продукт охопив більшу кількість читачів і приносив прибуток, – поділилася редакторка Катерина Матко.
«Вільне слово»
м. Олександрія
– Не вистачає кадрів – це основна проблема. Сподіваємось, що участь у цій програмі допоможе краще зрозуміти нашу аудиторію. Також хочемо попрацювати над рекламною стратегією та фінансовою моделлю, – зазначив редактор Сергій Гавриленко.
«Олександрійський тиждень»
м. Олександрія
– Газета виходить вже 34 роки. Я продовжую справу свого чоловіка. «Олександрійський тиждень» від заснування був комерційним. Ми шукали рекламодавців, які розміщували на сторінках газети свої оголошення. Саме це було нашим джерелом доходу. Крім передплати, ми продаємо нашу газету. Але дуже цікавить розвиток соцмереж для газети та популяризація видання через них. Можливо, попрацювати над дизайном, – зазначила редакторка Тетяна Кривунь.
Також усі редактори відзначили, що є певні нюанси у співпраці з Укрпоштою, перебої із доставкою, що значною мірою впливає на діяльність газет.
