Де народжувати? У Долинській лікарні закривають пологове відділення

, Наталка Маринець

11417Ще не вщухли розмови про Кропивницьку центральну районну лікарню, яку могли закрити, якби Кропивницька райрада не ухвалила рішення передати її на баланс Великосеверинівської громади, і знову проблемне питання щодо лікарні. Пологовому відділенню Долинської центральної лікарні загрожує закриття. Причин кілька, які сплелися у замкнене коло. Низькі показники народжуваності – серед перших причин. Бо майбутні мами переважно обирають інші лікарні, тому що у цьому закладі немає достатнього обладнання. Його немає, бо немає коштів. Коштів немає, бо у закладі надають мало послуг із медичної допомоги при пологах, а також інших послуг.

Обговорити ситуацію, що склалася, зібралися в медзакладі керівництво і працівники лікарні, жителі громади, представники міської та обласної влад.

Під час обговорення, яке тривало кілька годин, з’ясувалося, що така ситуація склалася не тільки з пологовим відділенням, а й з лікарнею в цілому. Закладу систематично не вистачає фінансів. За пів року скоротили 77 працівників. Крім цього, є припис від Державної служби з надзвичайних ситуацій в області, виконання якого обійдеться медзакладу майже у два мільйони.

Що кажуть у лікарні?

На цей рік Долинська центральна лікарня не законтрактувала надання медичної допомоги при пологах. Відтак, не отримує фінансування від Національної служби здоров’я України за кожен випадок. А щоб утримувати відділення, тільки на зарплати в місяць потрібно 260 тисяч гривень, не враховуючи медикаментозне забезпечення та інші витрати.

11416– Ми не змогли підписати угоду, бо у нас кадрова невідповідність – відсутні по чотири лікарі акушерів-гінекологів та анестезіологів-реаніматологів, які працювали б у стаціонарі за основним місцем роботи. Також немає деякого новітнього високопрофесійного обладнання, яке коштує чималих грошей. Наприклад, на крісло гінекологічне потрібно 120 тисяч гривень. Знайти фахівців, які хотіли б працювати в таких умовах і з таким обладнанням, складно, – говорить директорка лікарні Галина Григоренко.

Крім цього, для укладання угоди важливий показник – кількість пологів у рік.

– Бажано, щоб було близько 500 випадків. Аналізуючи діяльність відділення за 2017-2020 роки та за перше півріччя 2021 року, прийшли до висновку, що кількість пологів катастрофічно зменшувалася від 200 до 169. Відсоток виконання плану ліжкоднів у відділенні склав 55,4%, – продовжує Га­лина Григоренко.

За перше півріччя цього року у відділенні народили лише 65 жінок.

– 23 жінки з сіл Долинської і Гурівської громад, 28 жінок із Долинської та 13 з інших населених пунктів. Тобто протягом шести місяців пологове відділення надало медичних послуг із пологів лише 39 жінкам Долинської громади. Лікарі акушери-гінекологи, які мають вищі кваліфікаційні категорії та понад 35 років професійного стажу, наголошують, що пологи мають відбуватися у спеціалізованих перинатальних цент­рах, які забезпечені високоякісною новітньою апаратурою, висококваліфікованими професіоналами, які за добу приймають по 20 пологів, – каже очільниця закладу.

Невтішна ситуація й у цілому в лікарні. Цьогоріч заклад уклав із Національною службою здоров’я лише шість пакетів. Щомісяця за них лікарня гарантовано отримує більше 1 мільйона 700 тисяч гривень. Це такі пакети послуг: «хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах», «стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій», «медична допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах (профілактика, спостереження, діагностика, лікування та медична реабілітація)», «езофагогастродуоденоскопія», «діагностика, лікування та супровід осіб із ВІЛ (та підозрою на ВІЛ)», «стоматологічна допомога в амбулаторних умовах». Торік цей перелік доповнювало ще й надання медичної допомоги при пологах. Отримані кошти від НСЗУ за ці пакети лікарня повністю спрямовує на зарплати, але цієї суми вистачає лише, щоб виплатити 74% від потреби.

– Заборгованість із зарплат за другу половину травня складає 1 мільйон 114 тисяч 400 гривень, за червень – 2 мільйони 342 тисячі 500 гривень. За пів року в лікарні скоротили 77 працівників! Крім цього, нам потрібні кошти на інші потреби, а також нове обладнання, без якого укладати нові кон­тракти ми не зможемо. Що казати, коли у нас рентген і УЗД апаратам понад 30 років! – пояснює директорка лікарні.

До всього заклад можуть взагалі закрити через недотримання протипожежної безпеки. Щоб цього не сталося хоча б із цих причин, лікарню потрібно оснастити автоматичним протипожежним обладнанням на суму близько двох мільйонів гривень.

Що робить міська влада?

Долинська центральна лікарня на балансі міської ради. Втім, згідно з медреформою, заклад повинен самостійно заробляти.

Міська рада систематично за зверненнями лікарні виділяє кошти на підтримку закладу. За пів року на Долинську центральну лікарню спрямували майже 10 мільйонів гривень, із них на останній сесії виділили майже два мільйони гривень на зарплати. Також за раніше виділені міською радою кош­ти для лікарні купували кисневі концентратори, цим коштом платили за комунальні послуги, пільгові рецепти, медикаменти, перев’язувальні матеріали та інше.

Крім цього, міська рада направляла листи і звернення з проханням допомогти в обласну раду, обласну адміністрацію, до депутатів Верховної Ради.

Спеціалістам, які погодяться працювати у лікарні, міська влада пропонує житло.

Що кажуть у департаменті охорони здоров’я ОДА?

11419– Є сенс утримувати у закладі пологове відділення, якщо там у рік приблизно 400 і більше пологів. Це задля безпеки жінок, які там народжують. Тоді щодня відбуваються пологи, персонал не втрачає навички. І саме такі відділення контрактує Національна служба здоров’я України, – говорить директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Рибальченко.

Нині відповідні угоди, крім Кропивницького, мають вісім територій. За словами Олега Рибальченка, там потужні бази.

– Якщо іншим лікарням не вдасться законтрактувати надання медичних послуг під час пологів, існує такий інструмент, як госпітальна рада, в яку входять всі працівники і керівники медичних закладів території, а очолює її заступник голови облдержадміністрації. Вони можуть примусово визначити розподіл, у якому закладі надаватимуть ці послуги для певної території. Якщо ці медичні заклади рівноцінні. Поки такого запиту не було. Фактично Національна служба здоров’я України самостійно розподіляє цей ресурс, у тому числі й фінансовий. У цьому році буде так, – пояснює Олег Рибальченко.

Щодо лікарні в цілому, посадовець зауважує, що питання має багато факторів.

– Має значення і чисельність пакетів, і обсяг кожного пакета, і потужність закладу, і чисельність людей, які лікуються. Все пов’язане. Але чим більше послуг надаватимуть із різних пакетів чи послуг одного пакета, тим більше коштів лікарня зможе отримати від НСЗУ, – говорить директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Рибальченко.

На його думку, Долинська лікарня має розробити такий бізнес-план, щоб заклад постійно мав перспективу розвитку.

– Зараз лікарні стали комунальними некомерційними підприємствами. А керівники закладів – менеджерами. Керівники мають створити чіткий фінансовий план і разом із власником – у даному випадку це міська рада, погодити його. Дійсно, якщо говорити про постійне рятування ситуації, додаткове залучення з різних рівнів бюджету грошей, це буде постійний вузол, який ніхто не зможе вирішити. Сама філософія реформи пов’язана з тим, що неприбуткові підприємства мають дохід, який можуть збільшувати, залучати за рахунок власної діяльності, оскільки це вже підприємство. Долинській лікарні дійсно потрібна допомога на першому етапі, але вона має бути стратегічною. Тобто не рятувати ситуацію, коли вже є заборгованість із заробітної плати. Додатковий фінансовий ресурс, що дається закладу, має спонукати його на розвиток, – відзначив Рибальченко.

Що вирішили під час зустрічі?

11418За словами директорки Долинської центральної лікарні Галини Григоренко, щоб лікарня мог­ла більше заробляти, планують відкрити додаткові пакети надання послуг.

– Плануємо відкрити пакет паліа­тивної допомоги та психіатричного лікування. Але для цього потрібні відповідні фахівці, – сказала Галина Григоренко.

Натомість деякі її колеги вважають, що наразі доцільніше закупити необхідне обладнання і надавати більше послуг у рамках пакетів, які вже законтрактовані.

– Потрібно не відкривати більше пакетів, а надавати більше послуг. Тоді ми отримаємо більше коштів навіть за тими пакетами, які у нас є. Але ми можемо надати послуг більше виключно тільки тоді, коли у нас буде адекватне обладнання. Коли я їду на курси, мені соромно говорити, за яким обладнанням я працюю! Наприклад, старий рентген апарат не дозволяє повноцінно обстежити пацієнта. Людей, які мають патологію нижнього відділу хребта і тазу, ми змушені відправляти на обстеження в Кропивницький або Кривий Ріг. Значна кількість хворих із серцево-судинними патологіями… Ми можемо надавати усім медичну допомогу, але виключно за наявності медичного обладнання експертного класу. Тому не в кількості пакетів питання, а в якості послуг і застарілому обладнанні, – сказала працівниця лікарні, яка не захотіла назватися.

– Поки ми не укомплектуємося необхідним обладнанням, ми не зможемо надавати високовартісні послуги при інсульті, інфаркті, ковіді… Ті, які дійсно є бюджетоутворюючими. А дрібні пакети послуг – то таке, – додав колишній керівник Долинської ЦРЛ Віктор Шовкопляс.

Депутатка Кропивницької районної ради Катерина Руденко запропонувала ще раз звернутися до народного депутата їхнього округу, щоб посприяв встановленню обладнання.

– Хто стукає, тому відкривають. А для чого нам народний депутат? Було одне-два звернення, треба підготувати ще, – сказала жінка.

На завершення зібрання вирішили створити робочу групу.

– У результаті зустрічі домовилися створити робочу групу, в яку увійдуть представники керівництва лікарні, керівництва міської ради, з різних організацій з метою швидкої ефективної скоординованої діяльності, – підсумував депутат обласної ради Максим Собко.


текст: Наталка Маринець
фото: Людмила Попудіна

e-max.it: your social media marketing partner