Чим займаються і за що відповідають нові районні ради Кіровоградщини

, Наталка Маринець

11002Торік 17 липня нардепи прийняли постанову, якою ліквідували в країні 490 районів, утворивши 138 нових укрупнених. У Кіровоградській області замість 21 району створили чотири – Олександрійський, Кропивницький, Новоукраїнський і Голованівський. Після місцевих виборів 25 жовтня до своїх повноважень приступили новообрані депутати і голови районних рад. «КП» поспілкувалася з очільниками районів, аби з’ясувати і роз’яснити читачам – які тепер повноваження мають районні ради і за що вони відповідають.

Як з’ясувала «КП», повноважень і обов’язків у районних рад наразі не так багато. Основне завдання – до 1 липня цього року завершити реорганізацію. За словами голів районних рад Кіровоградщини, ні джерела фінансування, ні подальші обов’язки райрад у законах не прописані. На запитання, які обов’язки матимуть після 1 липня і чим займатимуться районні ради – розводять руками.

Олександрійський район

За даними Міністерства розвитку громад та території, в районі живе майже 230 тисяч осіб, є 9 громад і 188 населених пунктів.

Депутатський корпус складають 41 депутат, голова районної ради – Сергій Ракута.

10998– Зараз ми чітко виконуємо вказівку закону і президента – займа­ємося об’єднанням колишніх районів в один, передаємо об’єкти з балансу районної ради на баланс громад. Але це не підкріплено чітким алгоритмом дій, – каже Сергій Ракута.

Чим займатиметься районна рада після виконання цього завдання, наразі достеменно не відомо.

– Повноваження голови, як такі, не вказані, фінансування районної ради також законотворцями не прийнято. Працюємо з колес, невизначеність – що далі, чим займатимемося, звідки братимемо кошти. На рік ми прийняли бюджет районної ради: сто тисяч гривень, ще будуть вільні залишки з тих районів, що ліквідуються. Цей рік рада існуватиме за рахунок цих залишків. Кошти в основному спрямовуватимуться на обов’язкові видатки – заробітну плату працівникам районної ради, енергоносії, канцелярію. Зайвого нічого немає, витрачати на ремонти або ще щось – про це мова взагалі не йде, – продовжує голова Олександрійської райради.

Районні ради відтепер не мають права фінансувати установи, підприємства і заклади, які раніше були у підпорядкуванні колишніх районів.

– Усі повноваження і податки тепер у новостворених громадах. Ми передаємо на їхній баланс заклади соціальної сфери, вони приймають і опікуються. У нас навіть немає такого рядка у казначействі, як фінансування цих закладів. Люди мають зрозуміти, що ми не маємо права утримувати їх, та і немає з чого це робити. Це обов’язки громад, – пояснює Сергій Ракута.

В Олександрійському районі більшість громад прийняли на баланс установи і майно. За словами очільника районної ради, проблеми виникли з передачею Світловодській громаді.

– Ще 15 січня ми прийняли рішення передати бібліотеку, районний будинок культури і спортивну юнацьку школу, але вони не прийняли відповідного рішення про прийом, – каже Ракута.

Світловодський міський голова Андрій Маліцький на сайті громади повідомив, що заклади культури й освіти найближчим часом приймуть на баланс міської ради та своєчасно й без перешкод їх фінансуватимуть.

 



Кропивницький район

Це найбільший район області. У ньому живуть 448 тисяч людей, район має 418 населених пунктів і 17 громад.

10999– У нас 54 депутати райради, ми сформували сім депутатських комісій. Провели чотири сесійні засідання першої сесії. Працюємо над регламентом роботи районної ради, в апараті ради – до 10 людей. Ми почали все з нуля і маємо великий обсяг роботи через реорганізацію – підготовка рішень і актів інвентаризації всього майна, підписання всіх актів, вивільнення людей... Усіх працівників колишніх рад попередили про реорганізацію, – говорить голова Кропивницької районної ради
Андрій Лейбенко.

У підпорядкуванні колишніх районів близько пів тисячі різних об’єктів. Районна рада вже прийняла рішення майже всі їх передати на баланс певної громади.

– Раніше кожен район працював по-своєму. Десь функції районної ради були делеговані райдержадміністрації, десь навпаки. Десь почали процес передачі майна ще до набуття повноважень теперішньою районною радою. Були території, які не хотіли брати на себе відповідальність, не мали чіткого розуміння, для чого це роблять, були якісь міжособистісні інтереси. Але з більшістю вдалося знайти порозуміння і громади прийняли рішення про прийняття об’єктів, – каже голова райради.

Серед проблемних об’єктів – центральна районна лікарня і приміщення районного будинку культури.

– У грудні ми затвердили бюджет районної ради: один мільйон 300 тисяч гривень. Спрямували кошти на зарплати працівникам деяких колишніх районних адміністрацій, на енергоносії та зарплати працівникам ЦРЛ та інше фінансування. У січні перерозподілили залишки, що надійшли від старих районів до новоствореного. Кошти пішли на компенсацію вивільненим працівникам, деякі території замість вивільнення коштів мали борги, тож спрямували на їхнє погашення. Наразі в районній раді всі гроші розподіленні і немає джерел надходжень до бюджету, – продовжує Андрій Лейбенко. – Сьогодні у нас немає закладу «районний будинок культури», а є приміщення. Заклад ліквідували ще до нашої каденції. На утримання будинку культури потрібно більше 300 тисяч гривень на рік. Наразі ця будівля зачинена, але опалюється, щоб зберегти її стан. Ми клопочемо перед Кропивницькою міською радою про передачу майна на баланс міста з його подальшим використанням за призначенням. Уже є усна домовленість. Ще одне складне питання – фінансування центральної районної лікарні. На оплату комунальних послуг закладу потрібно майже п’ять мільйонів гривень. У нас таких грошей немає. Разом із депутатським корпусом намагаємося знайти вихід із ситуації, що склалася.

Андрій Лейбенко підкреслює, на даному етапі основне завдання районних рад – провести територіальну реформу: реорганізувати колишні райони в нову районну раду в межах нової території і передати все майно громадам.

– Депутатський корпус розуміє важливість усіх завдань, які перед нами стоять. Майже щодня надходять листи від територій, ми готуємо проєкти рішень, проводимо депутатські комісії. Також чекаємо на зміни в законодавстві, коли будуть виписані чіткі повноваження районних рад, – відзначив голова Кропивницької районної ради.

 



Новоукраїнський район

Цей район має 13 громад, 242 населені пункти і майже 143 тисячі населення.

У восьмому скликанні районної ради працюють 42 депутати, її головою обрали Олександра Небогу.

11000– Ніколи раніше одночасно так багато майна й установ не передавали. Об’єми і терміни змушують працювати напружено, вирішувати ті локальні завдання, яких не було раніше. Є випадки, де передаємо пов­ністю установу, майно і людей, де тільки установу і майно, а є просто майно. Є райони, наприклад, як Новомиргородський, де об’єднання відбулося за принципом «один район – одна громада», там цей процес пройшов відносно безболісно. Майно й установи від району перейшли до громади в повному обсязі. А там, де декілька громад – треба все узгоджувати, – пояснює Олександр Небога.

Районна рада вже прийняла рішення про передачу у власність громадам усіх об’єктів. Але є питання, що потребують узгодження, зокрема – передача центральних районних лікарень.

– У Малій Висці не могли передати лікарню, але узгодження і фінансування йде. Така ж ситуація і з районною лікарнею у Новоукраїнці. Нині узгоджуються інтереси кількох громад, які користувалися і, ймовірно, користуватимуться послугами медичних закладів. Зокрема, якщо лікарню, в якій обслуговувалися, скажімо, чотири громади, одна громада самостійно не зможе утримувати, – каже голова районної ради.

Депутати затвердили районний бюджет із доходами 170 тисяч гривень.

– Його затвердили формально, щоб потім вносити зміни і корегувати. Але якщо далі районна рада матиме якісь розширені функції, то, звичайно, цих коштів буде недостатньо. У районної ради залишився лише один вид доходу – реєстраційний збір, який не надходить до бюджетів громад. А також доходи від оренди комунального майна або діяльності комунальних підприємств. Це дуже не значні кошти. Фінансування закладів освіти, культури, медицини, спорту перейшли до громад. За ними пішли і видатки від доходів, – говорить Небога.

Нині районна влада працює над тим, щоб кожен об’єкт отримав ефективного власника.

– Далі треба думати, як утримувати, розвивати, як зиму пережити, щоб не замерзли, щоб зарплати були. Ми розуміли, що великі райони, великі відстані, проблеми з дорогами, з інфраструктурою. Але є плани будівництва на наступний рік, готується проєктна документація на будівництво доріг районного й обласного значень. Держава про це не забуває і місцеві органи влади теж. Сьогодні важливо, по-перше, щоб на місцях люди не відчули перехідного періоду, щоб ті послуги, які надавалися раніше, вони могли і надалі отримувати. По-друге, налагодити інфраструктуру, зв’язок, дороги, – підсумував Олександр Небога.

 



Голованівський район

Це найменший район в області. Він має 10 громад, 183 населені пункти і майже 125 тисяч жителів.

У складі районної ради 36 депутатів, очолює її Руслан Цобенко.

Як і в інших районних рад, основне завдання Голованівської райради нині – передача майна й установ громадам. Серед об’єктів є й такі, які просять прийняти на баланс обласну раду.

11001Згідно з інформацією на сайті райради, до спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області просять прийняти Заваллівський ліцей. Як зазначив голова районної ради Руслан Цобенко, Заваллівська селищна рада не спроможна утримувати заклад, а Голованівська районна рада не наділена повноваженнями та фінансовим ресурсом. На утримання ліцею потрібно близько 15 мільйонів у рік.

Як повідомляють у райраді, на сесії 22 січня депутатський корпус також вніс зміни до районного бюджету. Залучили вільні залишки з колишніх районів, які станом на 1 січня цього року склали 9 578 200 гривень. Кошти перерозподілили на оплату праці, виконання заходів програми з ліквідації установ району, оплату комунальних послуг.

 


 

IMG 8089


текст: Наталка Маринець
фото: Ігор Демчук, із соцмережі, райрада


e-max.it: your social media marketing partner