Нова карта Кіровоградщини: Відтепер буде тільки чотири райони
Народні депутати підтримали постанову №3650 «Про утворення та ліквідацію районів» 17 липня. Згідно з документом, тепер в Україні 138 районів. Старі 490 районів парламент ліквідував. На Кіровоградщині ж лишається тільки чотири райони: Голованівський, Кропивницький, Новоукраїнський і Олександрійський. Раніше область мала 21 район. Що буде зі старими районами і навіщо укрупнили території – дізнавалася «КП».
Хто до кого увійде?
Голованівський район (з центром у Голованівську) у складі територій Благовіщенської міської, Вільшанської селищної, Гайворонської міської, Голованівської селищної, Заваллівської селищної, Надлацької сільської, Новоархангельської селищної,
Перегонівської сільської, Підвисоцької сільської, Побузької селищної територіальних громад.
Новоукраїнський район (з центром у Новоукраїнці) у складі територій Ганнівської сільської, Глодоської сільської, Добровеличківської селищної, Злинської сільської, Маловисківської міської, Мар’янівської сільської, Новомиргородської міської, Новоукраїнської міської, Піщанобрідської сільської, Помічнянської міської, Рівнянської сільської, Смолінської селищної, Тишківської сільської територіальних громад.
Кропивницький район (з центром у Кропивницькому) у складі територій Аджамської сільської, Бобринецької міської, Великосеверинівської сільської, Гурівської сільської, Дмитрівської сільської, Долинської міської, Знам’янської міської, Катеринівської сільської, Кетрисанівської сільської, Компаніївської селищної, Кропивницької міської, Новгородківської селищної, Олександрівської селищної, Соколівської сільської, Суботцівської сільської, Первозванівської сільської, Устинівської селищної територіальних громад.
Олександрійський район (з центром в Олександрії) у складі територій Великоандрусівської сільської, Новопразької селищної, Олександрійської міської, Онуфріївської селищної, Пантаївської селищної, Петрівської селищної, Попельнастівської сільської, Приютівської селищної, Світловодської міської територіальних громад.
Хоча про адміністративну реформу говорили вже давно і до неї психологічно готувалися, новий перерозподіл області на райони і зменшення їхньої кількості стало шоковим для багатьох – не тільки працівників райдержадміністрацій, а й людей, які живуть у районах, котрі незабаром зникнуть із карти області. Всіх тривожить одне питання – якою дорожньою картою і куди ми рухаємося. «КП» намагалася це з’ясувати у поки чинних голів райдержадміністрацій районів, котрі зникнуть і котрі залишаться.
Навіщо це роблять?
Як повідомив на засіданні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, новий проєкт районування областей потрібен для ефективного функціонування влади та не дублювання функцій.
Він зазначив, що існуючий районний поділ був утворений ще в Радянському Союзі і він не відповідає сучасним стандартам адміністративно-територіального поділу на субрегіональному рівні, «тому треба наводити порядок».
– Для прикладу, є райони, де проживає п’ять тисяч людей і є райони, де проживає 180 тисяч людей. Великі перекоси у субвенціях, дотаціях. Відповідальність у таких районах однакова, а навантаження різне, – пояснював Шмигаль на позачерговому засіданні уряду.
Також стверджується, що реалізація реформи не потребує додаткових видатків, а навпаки, призведе до зменшення витрат районних бюджетів у наступних роках на суми понад мільярд гривень щорічно.
Що зміниться?
Відповідно до адміністративно-територіальної реформи, нові райони утворюють для організації системи державної виконавчої влади. У районах діятимуть РДА, поліція, фіскальні органи, Держгеокадастр, Держстат та інші, а також прокуратура та суди.
Усі адміністративні та соціальні послуги для жителів надаватимуть у громадах. Довідки люди зможуть отримувати в ЦНАПах у своїх ОТГ.
Відтак, утворення нових районів не позначиться на пересічних жителях громад, але позначиться на чиновниках районного рівня. По-перше, укрупнення районів спричинить скорочення чиновників районної ланки. По-друге, тим, які залишаться, доведеться виконувати значно більший обсяг роботи, зважаючи на збільшення території району.
Що буде зі старими районами?
Документ пояснює, що межі районів встановлюються по зовнішньому кордону територій сільських, селищних, міських територіальних громад, що входять до складу відповідного району.
Вибори депутатів районних рад ліквідованих районів, як ідеться в документі, не проводяться. А повноваження депутатів районних рад у ліквідованих районах припиняються в день набуття повноважень депутатів районних рад, обраних на перших виборах до районних рад у нових районах.
Центральна виборча комісія України має забезпечити формування виборчих округів та проведення місцевих виборів з врахуванням новоутворених районів. Місцеві вибори заплановані на 25 жовтня.
Райони Кіровоградщини зіштовхнули лобами
Після розмови з кількома посадовцями склалося тверде враження, що людей в області просто зіштовхнули лобами. Адміністративна реформа не згуртувала посадовців, а навпаки розпалила чвари і безліч запитань, на які відповіді вони не можуть знайти: чому один район лишають, а кілька інших ліквідовують, чому не запитали думки жителів району, які критерії враховували для прийняття такого рішення, що буде з армією працівників районних адміністрацій, які позбудуться роботи?
Не коментують рішення Кабміну про перерозподіл районів більшість голів райдержадміністрацій районів, які залишаються. Основний аргумент відмови – поки зарано давати коментарі, треба дочекатися, коли Кабмін підготує перехідні положення і завершиться реформа децентралізації, щоб зрозуміти, куди ми рухаємося.
Трохи передчасною адміністративну реформу вважає перший заступник голови Олександрійської РДА Юрій Коваль. Основний недолік, переконаний посадовець, – думкою людей взагалі ніхто не цікавився.
– Моя особиста думка – це все зроблено трохи неправильно, треба було почути думку громадян. Вважаю, що з цим перерозподілом все працюватиме, як і раніше. Нічого не зміниться від того, працюватиме голова РДА чи префект. Головне питання – як буде для людей і громад. Для держави, звісно, це краще, бо буде менше посадовців, а як для людей, поживемо – побачимо. Але очевидно, що з рішенням про перерозподіл районів поспішили. Питання у тому, що і перспективний план області недосконалий. Є багато питань щодо існування громад, сьогодні ми ставимо питання і про збереження громад, які за цим планом зливаються з іншими громадами. Адмінреформа перекладає більше функцій і відповідальності на об’єднані громади, а райдержадміністрації лише контролюватимуть дотримання законності виконавчою владою. Громади стають пріоритетним розвитком у державі. Децентралізація має відбутися, але треба дослухатися до думки людей, вони повинні відчути турботу влади – і це головне, – каже Юрій Коваль.
Ще більше обурення такий перерозподіл викликав у районах, які Кабмін ліквідував. Чому не запитали думки людей, які критерії враховувалися під час рішення, який район зберегти, а який ліквідувати – це турбує найбільше. Саме таку думку висловив голова Добровеличківської РДА Володимир Осієвський.
– Моє ставлення до такого переділу районів негативне. До нинішньої посади я 15 років працював сільським головою у Благовіщенському районі й увесь цей час чув про необхідність існування Добровеличківського району. І тепер мені не зрозуміло, які критерії бралися за основу для такого переділу. Мені прикро, що не запитали думки людей. Якась купка зібралася і вирішили, що має бути так. Мені не зрозуміло, у чому переваги Новоукраїнки перед Добровеличківкою, чому саме там зробили районний центр. У Добровеличківці є опорна лікарня, пологове відділення, а в Новоукраїнці цього немає. Може там і краще, але ж людям цього не пояснили. Я кілька разів звертався до тодішнього голови облдержадміністрації Андрія Балоня, але він мене навіть слухати не захотів. Переконаний, що людей зіштовхнули лобами. Коли об’єднувалися у громади, люди збиралися на слухання, обговорення. Зараз же ніяких ні слухань, ні обговорень, ні опитувань, ні голосувань. Ніхто не каже, хто до кого, яким чином, який ви бачите розвиток і які у кого функції. Добровеличківська громада проти такого розподілу районів. У такому разі краще вже зробити один район на всю область – Кропивницький, і тоді одразу всі питання відпадуть. Зрозуміло, що реформа в державній структурі має бути, але ми мусимо бачити, чим один район кращий від іншого, мають відбутися слухання і треба людям усе пояснювати. Люди мене питають, що буде, куди ми рухаємося? А що їм відповідати? – обурюється керівник району.
Утворення нових районів не обговорювалося з громадськістю
Переділ районів збурив і жителів Знам’янського району. Там не менше вони штурмують із запитаннями очільника Знам’янської РДА Василя Смаглюка, а той каже, пояснювати треба не по телефону, а широкою інформаційною кампанією, бо питання майбутнього назріло у суспільстві.
– Утворення нових районів не обговорювалося з громадськістю. Зараз пересічним жителям Знам’янки важко зрозуміти, яке місце займатимуть вони у новоствореному Кропивницькому районі. Треба якомога швидше провести роз’яснювальну роботу з людьми, пояснити, куди ми рухаємося, що буде далі, що буде із соціальною інфраструктурою, медичними послугами. Люди питання ставлять, але кваліфікованої відповіді не отримують. Треба активізувати цю роботу і залучити фахівців усіх рівнів, у тому числі і центральної влади. Що буде з працівниками райдержадміністрацій? Цього року реорганізація РДА точно не відбудеться. Є Конституція України, де чітко визначені функції цієї гілки влади. Поки не буде внесено зміни у Конституцію, доти все залишатиметься так, як є. До кінця нинішнього року усі райдержадміністрації точно працюватимуть у штатному режимі. Можливо і далі все лишатиметься, бо в суспільстві є багато питань, вирішення яких у компетенції райдержадміністрацій, – каже Василь Смаглюк.
текст: Олена Сідорова, Любов Попович
фото: архів «КП»
