Слава Богу, мене вчасно знайшли і доставили у лікарню… Травмований АТОвець подякував усім добрим людям, які допомогли йому в боротьбі за життя
Ще влітку «КП» розповідала про 29-річного учасника АТО кіровоградця Заура Рзаєва, який отримав серйозну черепно-мозкову травму і потребував донорів. Тоді рідні впевнилися: добрі серця існують, бо на це прохання відгукнулася сотня небайдужих, кров яких врятувала чоловікові життя. І ось учора Заур прийшов до редакції, аби особисто познайомитися з «КП» й подякувати усім, хто допоміг йому у боротьбі за життя.
– Удячний усім, хто допоміг мені в боротьбі за життя. Нейрохірург обласної лікарні Антон Романьков зробив неймовірне. Інші лікарі, коли побачили травму моєї голови, просто розводили руками, а він, попри всі ризики, фактично зібрав із уламків череп і зберіг функції мозку… Дякую кожному, хто відгукнувся на мою біду. Дякую молодшому медперсоналу, який проявив неймовірну турботу. Усім, хто молився за мене, моїм рідним – щиро звертається Заур Рзаєв.
– Ви реально дуже допомогли. Як тільки опублікували статтю, що Зауру потрібна кров, сотня людей відгукнулася, приїхали в обласну лікарню й здали 30 літрів крові. Це був рекорд! – ділиться родич Заура – Олексій Плаксій.
До повного одужання бійцю потрібно ще чимало часу, але він вірить у себе і мріє про інноваційну операцію, яку вже практикують китайські лікарі.
– На диво, я досить швидко відновився після операції. Із наслідків травми – інколи непритомнію, але загалом усі функції мозку, які відповідають за життєдіяльність організму, збережені, – продовжує Заур і додає, сам не знає, як із ним трапилася така біда. – Скільки в житті було критичних ситуацій, а тут таке… Ніхто навіть не знає, як саме все сталося – я не пам’ятаю, камери не зафіксували…Слава Богу, мене вчасно знайшли і доставили у лікарню, що рятував лікар із золотими руками і що стільки людей допомогли мені й повірили в те, що мушу жити… Нещодавно я вичитав, що китайські медики роблять інноваційну операцію зі вживлення стовбурових клітин, яка реально допомагає. Уже існує чимало прикладів дивовижного одужання. Сподіваюся, мені пощастить. Я навіть дав на переклад свій епікриз, щоб відправити його в Китай і почути думку тамтешніх медиків…
Нині чоловік наполегливо продовжує реабілітацію і вірить – йому вистачить сил втілити мрію в життя, а відтак забути про травму, як про страшний сон.
фото: Олена Данилишин
